ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20250/24
провадження № 1-кп/753/2077/24
"23" грудня 2024 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024100020004022 від 27.09.2024 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпіла ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
ОСОБА_3 , 27 вересня 2024 року близько 05-ї години 34 хвилини, перебуваючи по вул. Михайла Драгоманова, 6/1, в м. Києві, де знаходиться кіоск «Шаурма», в якому здійснює свою господарську діяльність фізична особа підприємець « ОСОБА_5 », реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, маючи при собі заздалегідь підготовлені ключі, підійшов до дверей, які відчинив за допомогою підібраного ключа, проник в середину кіоску «Шаурма», де виявив на підлозі генератор марки «MXR3500», та поклав даний генератор до пакета чорного кольору. В подальшому ОСОБА_3 , викрав вказаний генератор вартістю 19 644 гривні 80 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 , матеріальної шкоди на загальну суму 19644 гривні 80 копійок.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим повністю у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся та суду показав, що 27 вересня 2024 року під ранок дійсно проник до кіоску «Шаурма» та викрав генератор. Кіоск відкрив за допомогою відмички, яку купив раніше. Коли йшов з викраденим генератором, його затримали працівники поліції. Про вчинене жалкує, пішов на такий крок оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі, просить вибачення у потерпілої та просить суд не позбавляти його волі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон відносить до тяжких злочинів проти власності, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання та думку потерпілої, яка наполягала на більш суворому покаранні.
Так, ОСОБА_3 хоча й притягувався до кримінальної відповідальності, однак згідно приписів ст. 89 КК України раніше не судимий, не перебуває на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра. Відповідно до досудової доповіді відносно ОСОБА_3 Дарницького районного відділу з питань пробації рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення середній. Рівень небезпеки для суспільства середній.
З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого та законодавчих вимог санкції статті обвинувачення, суд призначає ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з цим, повернення викраденого майна потерпілій, наявність пом'якшуючої обставини, критична оцінка обвинуваченим своєї протиправної поведінки, який інтегрований в суспільство, що підтверджується наявністю місця проживання та середньої освіти, має неофіційну зайнятість, дають підстави суду для висновку, що індивідуальна тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, є нижчою від типової, а тому суд на підставі ч. 1 ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, однак з встановленням максимального іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, вважаючи саме таке покарання необхідним, достатнім і справедливим для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Щодо позиції потерпілої про призначення більш суворого покарання, суд зазначає, що думка потерпілого може враховуватись судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною.
З урахуванням приписів ч. 3, 4 ст. 374 КПК України, позиції сторони обвинувачення та призначеного покарання, суд вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили належить залишити без змін.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Зобов'язати ОСОБА_3 відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: DVD-диск - залишити при матеріалах кримінального провадження, змиви з ручки холодильника, пінцети в кількості 2 штук, різні відмички, ключі та заготовки до них, які знаходяться в камері схове речових доказів Дарницького УП ГУ НП у м. Києві - знищити; генератор марки «MXR 3500» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_5 .
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - домашній арешт до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, потерпілій та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1