Справа № 752/7956/24
Провадження по справі № 1-кс/752/3171/24
іменем України
"01" травня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024105010000432 від 10.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - ОСОБА_4
встановив:
15 квітня 2024 року прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024105010000432 від 10.04.2024, а саме - транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та ключа від нього, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , які вилучені 10.04.2024 під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104.
Вказане документи та майно визнано речовим доказом, оскільки воно містить на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Прокурор просить накласти арешт на документи та майно, що зазначені у клопотанні з метою їх збереження як речових доказів, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просила його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_4 пояснив, що вказаний автомобіль двічі переоформлювався на інших осіб і щодо вказаного автомобіля проводилося експертне дослідження перед продажем. У 2024 році він придбав автомобіль «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 для перепродажу. Перед переоформленням автомобіля на нового власника, отримав висновок експертного дослідження КНДЕКЦ від 09.04.2024, у якому зазначено, що номер кузова і двигуна на автомобілі «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 не змінювалися. Після чого звернулися до адміністратора ТСЦ для переоформлення автомобіля, але вона викликала поліцію, оскільки у неї виникла підозра у справжності номерів кузова і двигуна. По прибуттю працівники поліції ознайомилися з висновком експерта, оглянули транспортний засіб і повідомили, що все добре і він може здійснити переоформлення автомобіля. Наступного дня він знову звернувся до ТСЦ для переоформлення вказаного автомобіля, між тим автомобіль конфіскували. Не заперечує проти накладення арешту, якщо у цьому є потреба.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя дійшов до наступного.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є слідчий відділ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, який розташований на території Голосіївського району м. Києва.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105010000432 від 10.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 10.04.2024 о 09 год 44 хв на території ТСЦ 8046, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104 був виявлений транспортний засіб «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер двигуна якого знаходиться у розшуку Інтерпол.
Під час огляду місця події в порядку ч.1 ст. 237 КПК України, який відбувся 10.04.2024 за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104 на території ТСЦ 8046 було виявлено та вилучено автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та ключ від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Постановою дізнавача від 11.04.2024 вказаний транспортний засіб, ключ від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнані речовими доказами. Автомобіль переданий на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича, 20-Б, ключ від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12024105010000432 від 10.04.2024.
Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що автомобіль і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на арешті яких наполягає прокурор, які виявлені та вилучені під час огляду місця події, у порядку ст. 237 КПК України, є такими, що відповідають критеріям речових доказів, оскільки автомобіль може містити сліди кримінального правопорушення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу може містити відомості про обставини, які підлягають встановленню під час кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказані документи і майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12024105010000432 від 10.04.2024, яке вилучено 10.04.2024 під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104, а саме на: транспортний засіб «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , ключа від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1