Справа № 752/21493/24
Провадження №: 3/752/8515/24
12.12.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відПівнічного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
відносноОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мірана" ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації - не з'ясовано,
До Голосіївського районного суду міста Києва від Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мірана" на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 207/35-00-04-03-15 за змістом якого останній вчинив адміністративне правопорушення - порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства за п. 49.18.1. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, що відображено в акті перевірки від 18.09.2024 № 496/35-00-04-03-14/41814559.
До протоколу в якості доказів приєднано акт камеральної перевірки від 18.09.2024, акт про неявку на складання протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2024, повідомлення про запрошення від 18.09.2024, лист від 01.10.2024 про направлення протоколу на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мірана".
У судове засідання 12.12.2024 особа, відносно якої складено протокол, до суду не з'явилася.
Повістка про виклик направлялася за місцезнаходженням підприємства.
Sms-інформування не здійснювалося через відсутність в матеріалах протоколу про адміністративне правопорушення відомостей про номери засобів зв'язку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Жодних документів, спростувань, заперечень, пояснень, клопотань тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надходило.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою а тому розгляд справи відбувся за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів, достатніх для вирішення справи.
У цей же час судом (суддею) встановлено, що Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності взагалі не визначило адресу проживання ОСОБА_3 .
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).
У п. 3-5 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29179 вказується, що посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком № 1 до цієї Інструкції. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 265 КУпАП. Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслювання або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. У разі ненадання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, документів для складання Протоколу використовуються відомості про таку особу, наявні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Матеріали, що надійшли до суду жодним чином не надають можливість вести мову про те, що для цілей складання протоколу Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків було використано відомості про ОСОБА_2 , наявні Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Протокол про адміністративне правопорушення від 01.10.2024 не в повній мірі відповідає вимогам, вміщеним у ст. 256 КУпАП, адже в ньому не зазначено дату народження особи, щодо якої його було складено, адресу місця проживання/реєстрації.
Крім того, до протоколу, який надійшов до суду, не приєднано жодного документального підтвердження його вручення громадянину ОСОБА_2 або надіслання за місцем мешкання особи.
При цьому, цей протокол не містить відмітки особи про відмову від його отримання.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Описані обставини свідчать про ризики порушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Крім того у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
На переконання суду (судді) розгляд справи за умови необізнаності особи про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, порушуватиме право на захист, а також і право на справедливий суд.
При цьому суд (суддя) зазначає, що застосування стягнення за вчинення адміністративного правопорушення є персоналізованим заходом імперативного впливу від імені держави відносно фізичної особи , що реалізується в межах дискреційних повноважень уповноваженим органом (особою) шляхом постановлення судового рішення. Застосування адміністративної санкції в рамках чинного законодавства можливе виключно відносно суб'єкта адміністративного правопорушення - громадянина. У розрізі викладеного, обов'язковим видається вчинення органом доходів і зборів дії, спрямованих на особисте повідомлення фізичної особи, відносно якої формується матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, про необхідність прибуття у визначене місце і час для складання протоколу про адміністративне правопорушення та використання для цього адреси місця проживання та/або місця реєстрації такої особи, а не місцезнаходження юридичної особи, з якою вона пов'язана трудовими правовідносинами.
У справі, що розглядається, цього зроблено не було.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З огляду на описані вище обставини протокол про адміністративне правопорушення від 01.10.2024 не приймається в якості належного доказу в цій справі, так само як і решта приєднаних до нього документів.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 9, 23, 163-1, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко