Справа № 706/1488/24
2/706/708/24
23 грудня 2024 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Христинівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Христинівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Просив визначити йому додатковий строк три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Верхнячці Христинівського району Черкаської області.
В обґрунтування позову позивачка покликався на такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , яка є його рідною бабою. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок по АДРЕСА_1 . 18.11.2024 через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 , він звернувся до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Бевзюка В.П. із заявою про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину на зазначений житловий будинок, проте нотаріус відмовив у видачі вказаного свідоцтва у зв'язку з пропущенням строку подачі заяви про прийняття спадщини, про що 20.11.2024 була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Він не встиг подати заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний термін в силу таких обставин. У 1980 році померла його мати ОСОБА_4 , на момент смерті йому було 2 роки. До недавнього часу він вважав, що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 до смерті матері належало їй, і він прийняв спадщину на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент смерті матері був малолітнім. Однак в листопаді 2024 року він знайшов документи про право приватної власності на вказаний житловий будинок на ім'я його баби ОСОБА_2 а також її заповіт від 14.10.1997 року, яким ОСОБА_2 все своє майно заповідала йому. Крім того, з 2022 року і до нині він проходить службу в лавах Збройних Сил України та обороняє Батьківщину.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явився, проте у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача Христинівської міської ради у підготовче засідання не з'явився, однак від міської ради до суду надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, у заяві також зазначено, що Христинівська міська рада позовні вимоги визнає повністю.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та їх представників.
Дослідивши письмові докази у справі: копії спадкової справи № 181/2024 після смерті ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , свідоцтва про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 4605590, інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою, в якій зазначав про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Верхнячці Уманського району померла ОСОБА_2 , баба позивачки.
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить право на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 не встиг подати заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний термін в силу необізнаності про наявність спадкового майна після смерті баби, оскільки вважав, що вказаний житловий будинок належав його матері, спадщину після якої він прийняв на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Частина 3 ст.1272 ЦК України визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень, які викладені у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17,а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження №61-21447св19), від 26 лютого 2020 року у справі №286/27/18 (провадження №61-39817св18).
Необізнаність позивача ОСОБА_1 про наявність спадкового майна, є причиною, що не залежала від волі спадкоємця та позбавила його можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Суд вважає, що строк для прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 пропущений з поважної причини, а строк три місяці є достатнім для подання позивачем заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.
Тому позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст. 1220, 1222, 1269 ч. 1, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, ст. 81, 89, 200 ч. 3, 4, 206 ч. 1, 4, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Христинівської міської ради (20001, Черкаська область, Уманський район, м. Христинівка, вул. Соборна, 30) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Верхнячці Христинівського району Черкаської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.
Суддя: М.П. Орендарчук