(ЗАОЧНЕ)
Справа №712/9090/24
номер провадження 2/712/2850/24
23.12.2024 м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Шевченко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.06.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір, та надано кредит у сумі 12 500 грн 00 коп. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти. 26 листопада 2021 року між первісним кредитором та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. У подальшому ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за вказаним кредитним договором. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за укладеним договором належним чином не виконує, внаслідок чого загальна сума заборгованості становить 20 582 грн 08 коп.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надала.
У судове засідання представник позивача не прибув. Відповідно до прохальної частини позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлася належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем 18.06.2021 укладено Договір про надання споживчого кредиту №636656 (далі - договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 12 500 грн 00 коп.
Відповідно до п. 1.4 Договору, строк кредиту - 365 днів, з кінцевим терміном повернення 18.06.2022 (включно).
Пунктом 1.5 Договору визначено тип процентної ставки - фіксована, проценти за користування кредитними коштами в розмірі 25% за перший день користування кредитом, далі відсоткова ставка - 85% річних.
Згідно з п.2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 10 000 грн 00 коп. на користь споживача та у розмірі 2 500 грн 00 коп. на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 Договору.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Договору, що підтверджується платіжним дорученням №5255 від 18.06.2021 на суму 10 000 грн 00 коп.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 26.11.2021 розмір заборгованості становить 14 979 грн 94 коп., з них: 11 792 грн 29 коп. заборгованість за кредитом, 3 187 грн 65 коп. заборгованість за відсотками.
26 листопада 2021 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», на підставі укладеного Договору факторингу № 26-11/2021, відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами.
Укладення зазначеного договору, та перехід прав вимоги підтверджується актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 26.11.2021, платіжним дорученням від 29.11.2021 та реєстром боржників до договору факторингу.
Відповідно до п. 2.3 зазначеного договору факторингу первісний кредитор відступає Факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за договором №636656 у сумі 14 979 грн 94 коп.
Станом на 10.03.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» здійснено розрахунок заборгованості відповідача, відповідно до якого загальна сума заборгованості становить 20 582 грн 08 коп., з яких: 11 792 грн 29 коп. - по основній сумі кредиту, 3 187 грн 65 коп. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги та 5 602 грн 14 коп. - нараховані відсотки згідно кредитного договору.
10 березня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», як первісний кредитор, відступило шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та №3 до цього договору (Реєстр Боржників).
Згідно з витягом з Додатку №3 Реєстру Боржників до Договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за договором №636656 у сумі 20 582 грн 08 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Усупереч умовам договору кредиту відповідач не виконала своїх зобов'язань.
Згідно із розрахунком заборгованості, станом на момент переходу права вимоги до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» розмір заборгованості становить 14 979 грн 94 коп., з них: 11 792 грн 29 коп. заборгованість за кредитом, 3 187 грн 65 коп. заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Щодо нарахування ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відсотків у сумі 5 602 грн 14 коп. за період з 26.11.2021 по 17.06.2022 суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 2.3 договору факторингу № 26-11/2021 від 26.11.2021 первісний кредитор відступає Факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.
Отже, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набув права вимоги до відповідача в сумі 14 979 грн 94 коп., що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу.
Нарахування ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відсотків у сумі 5 602 грн 14 коп. за період з 26.11.2021 по 17.06.2022 здійснено з порушенням умов договору факторингу.
Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку що позов належить задовольнити частково.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп. суд зазначає про таке.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень договору №07-06/2024 про надання правової допомоги від 07.06.2024, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками договору.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 532 від 01.07.2024, сторони погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об'єднанням Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів - 3 000 грн 00 коп., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 грн 00 коп..
Згідно з витягом з акта № 1 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024, сторони погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об'єднанням Товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації з вивченням документів - 3 000 грн 00 коп., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 грн 00 коп..
Відповідно до платіжної інструкції №0446780000 від 12.07.2024, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перерахувало на рахунок АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» кошти у розмірі 100 000 грн 00 коп., призначення платежу: надання правової допомоги згідно договору № 07-06/2024 від 07.06.2024 про надання правової допомоги.
Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, зокрема від імені ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд визначає вартість наданих послуг у розмірі 4000 грн 00 коп., та, враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені частково, вимога в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 2 920 грн 00 коп.
На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 210 грн 44 коп.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором №636656 у сумі 14 979 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 94 коп.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 210 (дві тисячі двісті десять) грн 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правничу допомогу у сумі 2 920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська