Справа № 712/14732/24
Провадження № 1-КС/712/6399/24
11 грудня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, не працюючого, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій не є, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 07.02.2023 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
Старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернулась із клопотанням, погодженим прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024250310004009 від 09.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.12.2024 близько 17 год. 55 хв., ОСОБА_6 , маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому продовжений Указом Президента України № 740/2024 з 28.10.2024 строком на 90 діб, перебуваючи неподалік аптеки «Бажаємо здоров'я», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 305, підійшов до ОСОБА_8 , яка сиділа на лавці та відкрито шляхом ривка заволодів її мобільним телефоном марки «Samsung», модель «Galaxy М35 5G», об'ємом - 6/128 GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , Dark Blue, який потерпіла тримала у руці.
Після чого, ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду.
Приймаючи до уваги викладе, та посилаючись на здобуті в ході досудового розсування докази, встановлені достатні підстави підозрювати у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 10.12.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
Факт вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_6 , підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженню доказів в їх сукупності, а саме:
протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення;
показами потерпілої ОСОБА_8 ;
показами свідка ОСОБА_9 ;
протоколом затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та додатком до нього;
протоколом огляду предметів (речових доказів);
протоколом пред'явлення особи для впізнання.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_6 раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлені наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , ставиться запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду, що обумовлено, зокрема тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному, у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а враховуючи те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук підозрюваного.
Разом з тим, у випадку визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину йому загрожує реальне позбавлення волі, що підвищує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, здебільшого на свого знайомого ОСОБА_9 , який допитаний в статусі свідка та надає показання, які викривають підозрюваного.
Окрім того, існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній, не має постійного джерела доходів, офіційно не працевлаштований, характер та спосіб вчинення злочину свідчить про корисливий мотив, яким керувався підозрюваний, що пов'язано з його матеріальним становищем та бажанням його покращити. Разом з тим, підозрюваний має непогашену судимість, підозрюється у вчинені злочину під час випробувального терміну, що свідчить про стійкість його злочинних намірів та небажання стати на шлях виправлення.
Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують позицію сторони обвинувачення.
Крім того, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, а також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним.
З урахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчим у клопотанні зазначено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до підозрюваного у зв'язку із тим, що він не працює, джерел доходів не має, отже об'єктивно не зможе виконати вказаний запобіжний захід. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів, незаконного впливу на потерпілого, свідків.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні, наполягали на застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що розкаюється у скоєному, вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим, він доглядає за хворою мамою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного достатнім буде застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, об.винуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
У провадженні СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024250310004009 від 09.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У кримінальному провадженні № 12024250310004009 від 09.12.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 10.12.2024 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст.186 КК України - відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
09.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до повідомленої підозри 08.12.2024 близько 17 год. 55 хв., ОСОБА_6 , маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому продовжений Указом Президента України № 740/2024 з 28.10.2024 строком на 90 діб, перебуваючи неподалік аптеки «Бажаємо здоров'я», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 305, підійшов до ОСОБА_8 , яка сиділа на лавці та відкрито шляхом ривка заволодів її мобільним телефоном марки «Samsung», модель «Galaxy М35 5G», об'ємом - 6/128 GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , Dark Blue, який потерпіла тримала у руці.
Після чого, ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; показами потерпілої ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та додатком до нього; протоколом огляду предметів (речових доказів); протоколом пред'явлення особи для впізнання.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Також слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Слідчий суддя вважає, що докази, надані органами досудового розслідування підтверджують наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 12024250310004009 від 09.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Оцінюючи зазначені у клопотанні ризики, їх обґрунтування та надані на підтвердження цього докази, слідчим суддею враховано таке.
Існує ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду. Про існування такого ризику свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та суду.
Стороною обвинувачення доведено наявність ризику, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, здебільшого на свого знайомого ОСОБА_9 , який допитаний в статусі свідка та надає показання, які викривають підозрюваного.
ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення під час випробувального терміну, що підтверджує наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення. Наявність зазначеного ризику також підтверджується тим, що підозрюваний не має постійного джерела доходів, офіційно не працевлаштований, характер та спосіб вчинення злочину свідчить про корисливий мотив, яким керувався підозрюваний, що пов'язано з його матеріальним становищем.
Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення належними та допустимими доказами на цій стадії досудового розслідування доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує, що підозрюваний притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, раніше засуджений 07.02.2023 Соснівським районним судом за ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, підозрюється у вчинені злочину, який вчинив під час випробувального терміну.
Таким чином, на підставі викладеного вище для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя враховує доводи підозрюваного та захисника щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, проте вважає, що ними не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які вони посилалися при обґрунтуванні необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про обрання більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан його здоров'я перешкоджає триманню під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Доведеність винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.
Співставивши існуючі ризики, характер інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов'язків, особу підозрюваного, його майновий стан, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 становить 3028 грн, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 12, 131, 132, 176-178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 лютого 2025 року включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 09 грудня 2024 року о 17 год. 40 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування з потерпілою та свідками кримінального правопорушення.
Роз'яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 06.02.2025, включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 13.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1