Справа №712/11806/24
Провадження №3/712/3675/24
19 грудня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Гоменюк О.Ю., за участі захисника Манзар Т.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілої Лінніка М.С., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсіонера, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
13.09.2024 близько 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство економічного характеру, а саме перекрив водопостачання до будинку, чим обмежив право користування водою.
В судових засіданнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що він разом з ОСОБА_2 та її дитиною проживає в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 ; мають спільний вхід до будинку. В них склались складні і неприязні відносини; зокрема, йому не подобається, що ОСОБА_2 не здійснює вчасно оплату комунальних послуг. Стосовно подій 13.09.2024 ОСОБА_1 зазначив, що він не відключав водопостачання у будинку; причини з яких була відсутня вода йому не відомі. Додатково, ОСОБА_1 вказав, що його письмові пояснення, які додані до протоколу, писав працівник поліції.
Захисник Манзар Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначала, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Захисник зазначає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались неприязні відносини, постійно виникають конфлікти з приводу спільного спадкового майна, побуту та документів на таке майно. Спори щодо спадкового майна мають бути вирішені в порядку цивільного судочинства. Зокрема, 28.10.2024 ОСОБА_1 подано до Соснівського районного суду м.Черкаси позовну заяву про виділ (поділ) частки майна в натурі, що є у спільній частковій власності, визнання права власності. Захисник вважає, що матеріалами справи не підтверджено обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП - завдання або можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 . За вказаних обставин, захисник просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В попередньому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що ввечері 13.09.2024 вона з маленькою донькою (2023 року народження) повернулась з лікарні додому, хотіла помити дитину, але води вдома не було. Звернувшись до співмешканця, останній повідомив, що він включить воду після того, як ОСОБА_2 оплатить комунальні послуги за водопостачання; кошти потрібно надавати ОСОБА_1 . Водопостачання в будинку відновились тільки після приїзду поліцейських. Додатково, ОСОБА_2 вказала, що нею було оплачено комунальні послуги за воду 13.09.2024 о 16 год. 03 хв.
Представник потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, вказавши, що останній вчинив домашнє насильство економічного характеру, що полягало у перекритті водопостачання до будинку, що могло завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої. На підтвердження тих обставин, що саме ОСОБА_1 відключив водопостачання в будинку, 18.12.2024 до суду надано диски з відеозаписами з нагрудних камер (бодікамер) поліцейських, на яких зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказані відеозаписи були отримані на адвокатський запит.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме умисне вчинення дій економічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII від 07.12.2017 (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.3 ч.1 ст.1 Закону).
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, тощо) того, хто чинить насильство.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №143868 від 13.09.2024;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.09.2024, та поясненнями ОСОБА_2 від 13.09.2024, згідно з якими 13.09.2024 близько 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік її матері ОСОБА_1 відключив воду в будинку;
- поясненнями ОСОБА_1 від 13.09.2024, згідно з якими 13.09.2024 близько 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , він відключив водопостачання до будинку для своєї співмешканки ОСОБА_2 , та її малолітньої дитини, через несплату комунальних платежів у розмірі 47 грн. 13 коп. Він включив воду, коли співмешканка оплатила послуги.
18.12.2024 потерпіла ОСОБА_2 подала до суду відеозаписи з нагрудних камер (бодікамер) поліцейських. З вказаних відеозаписів вбачається, що працівники поліції прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , де їх зустріла ОСОБА_2 та пояснила, що її співмешканець - колишній чоловік її матері відключив воду у будинку, де вони спільно проживають. Пізніше, до поліцейських вийшов співмешканець ОСОБА_1 та повідомив, що він включить (відкриє) воду, і дозволить ОСОБА_2 користуватись нею, після того, як остання заплатить за водопостачання 47 грн. 13 коп. Після того, як ОСОБА_2 показала квитанцію про оплату послуг, на прохання працівників поліції, ОСОБА_1 зазначив, що він зараз включить воду, що і було зроблено, в будинку з'явилось водопостачання. В подальшому, поліцейські відбирали письмові пояснення у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а вина особи повністю встановлена під час судового розгляду.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
З моменту вчинення ОСОБА_1 правопорушення до дня розгляду справи суддею минуло більше трьох місяців.
Європейський суд з прав людини у рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11, п. 137, від 09 січня 2013 року, зазначає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п.51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Враховуючи викладене, оскільки на момент розгляду судом справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 173-2, 247, 283-285 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на день розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Ю. Гоменюк