Справа № 712/1834/24
Провадження № 2/712/1405/24
29 листопада 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.
при секретарі - Білик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська обласна прокуратура про зняття арешту з майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про зняття арешту з майна. Просить суд зняти арешт з квартири за адресою АДРЕСА_1 , накладеного 14 грудня 2010 року Третьою державною нотаріальною конторою відповідно до постанови б/н від 10 грудня 2010 року Прокуратури Балаклійського району Харківської області в рамках кримінальної справи № 28100020.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 жовтня 2023 року при зверненні до Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Демиденко О.А., вона дізналась про існування обмежень та заборон відчуження своєї квартири, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до отриманої 24.10.2023 року Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 351537211) 14 грудня 2010 року Третьою державною нотаріальною конторою відповідно до постанови б/н від 10 грудня 2010 року Прокуратури Балаклійського району Харківської області в рамках кримінальної справи № 28100020 був накладений арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Фактично станом на 14 грудня 2010 року квартира АДРЕСА_2 не належала громадянину ОСОБА_2 .
Відповідно до Договору дарування квартири від 04 листопада 2010 року ОСОБА_2 подарував їй квартиру за номером АДРЕСА_3 .
Таким чином, арешт у рамках кримінального провадження фактично був накладений на майно, яке на момент його накладення не належало громадянину ОСОБА_2 .
03 квітня 2013 року Балаклійський районний суд Харківської області по справі № 610/978/13-к виніс вирок, яким ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнали винним в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України, та у відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від визначеного судом покарання, якщо він протягом двох річного іспитового строку не здійснить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
17 квітня 2015 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси по справі №712/4219/15-к ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 03.04.2013 року від призначеного вироком основного покарання звільнено.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2015 року питання зняття накладеного арешту на майно не було підняте та вирішено.
Таким чином накладений арешт на майно порушує її права, оскільки вона не може вільно розпоряджатись своїм майном, а тому для вирішення даного питання змушена звернутись до суду.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у встановлений судом строк не надіслав відзив на позов.
Ухвалою Соснівського районного сууд м. Черкаси від 28 червня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Харківську обласну прокуратуру.
В судове засідання позивач не з'явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Третя особа: Харківська обласна прокуратура в судове засідання не з'явилися, скерували до суду свої пояснення по справі, в яких в тому числі, зазначили, що підстави для подальшого застосування заходу у вигляді арешту майна відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 зазначеного вище Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується договором дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. 04.11.2010.
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 351537211) 14 грудня 2010 року Третьою державною нотаріальною конторою відповідно до постанови б/н від 10 грудня 2010 року Прокуратури Балаклійського району Харківської області в рамках кримінальної справи № 28100020 був накладений арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до пояснень Харківської обласної прокуратури, в ході досудового розслідування кримінальної справи № 28100020 слідчим прокуратури Балаклійського району Харківської області з метою забезпечення цивільного позову 10.12.2010 винесено постанову про накладення арешту на майно, відповідно до якої накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебувала у власності ОСОБА_2 .
Відповідно до відомостей, які містяться в кримінальній справі, на виконання постанови слідчого прокуратури Балаклійського району від 10.12.2010 Третьою Черкаською державною нотаріальною конторою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 .
За результатом розгляду кримінальної справи № 28100020 заобвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 175 КК України Балаклійським районним судом Харківської області 30.06.2011 винесено вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 15300 грн, з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративногосподарськими функціями строком на 2 роки, вирок учасниками кримінальної справи не оскаржувався.
Відповідно до вказаного вироку питання по накладеному в ході досудового розслідування арешту майна не вирішувалось, позови не заявлялись.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
За змістом правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 15.05.2013 у справі № 6-26 цс 13 вбачається, що вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Крім цього, у п. 2 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року № 5 роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили.
Згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що накладення арешту на майно порушує право позивача як власника майна, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися ним, тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе задовольнити позов.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, ЦК Кодексу України суд -
Позов задоволити.
Скасувати арешт з квартири АДРЕСА_2 (тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10611142; підстава обтяження: постанова б/н, 10.12.2010, Прокуратура Балаклійського району Харківської області, кримінальна справа № 28100020; обтяжувач: Третя черкаська державна нотаріальна контора).
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.