Справа № 703/5871/24
3/703/2562/24
18 грудня 2024 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т., потерпілого ОСОБА_1 , особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , захисника Голованова О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
ОСОБА_2 26 жовтня 2024 року близько 13 години 40 хвилин на а/д Київ-Знам'янка 211 км+137м, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Джелі Емгранд» номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 12.1 ПДР України. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференцзв'язку, ОСОБА_2 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що він рухався по лівій смузі руху, по правій рухався автомобіль «БМВ». Коли він порівнявся з автомобілем «БМВ», вказаний транспортний засіб почав змінювати рух та перелаштовуватися у лівий ряд. Його автомобіль почало заносити, внаслідок чого задня частина автомобіля виїхала на смугу зустрічного руху де сталося зіткнення з транспортним засобом потерпілого. Після чого його, ОСОБА_2 , автомобіль знесло в кювет.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні зазначив, що фабула, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є невірною, оскільки виїзд на зустрічну смугу руху був некерованим.
Потерпілий в судовому засіданні зазначив, що він рухався по своїй смузі руху, а автомобіль ОСОБА_2 «вилетів» в заносі. Вказав, що на дорозі автомобіля «БМВ» не було. Зіткнення відбулося з передньою частиною його, потерпілого, автомобіля із задньою частиною автомобіля ОСОБА_2 . Зазначив, що він, потерпілий, рухався зі швидкістю 70 км/год. На думку потерпілого, автомобіль ОСОБА_2 рухався зі швидкістю більше 100 км/год. та він не справився з керуванням.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Згідно диспозиції ст.124 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №493651 від 26.10.2024, ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 «б» та п.12.1 ПДР України, що є наслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ст.124 КУпАП.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України (надалі по тексту - ПДР), дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 12.1 зазначених Правил зобов'язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, під час судового розгляду встановлено, що 26 жовтня 2024 року близько 13 години 40 хвилин водій ОСОБА_2 рухався на автомобілі «Джелі Емгранд»», номерний знак НОМЕР_2 , по а/д Київ-Знам'янка 211 км+137м, а потерпілий ОСОБА_1 рухався на автомобілі «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_3 , на вказаній а/д, в зустрічному напрямку.
Згідно п.6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (надалі - Інструкція), у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додається, зокрема, схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський.
Відповідно до п.4 розділу ІХ Інструкції, на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти, зокрема, ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами. В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі.
Згідно схеми місця ДТП від 26 жовтня 2024 року, підписаної водіями без зауважень, у результаті зіткнення у транспортного засобу «Джелі Емгранд» номерний знак НОМЕР_2 пошкоджено задня частина транспортного засобу, а у транспортного засобу «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_3 пошкоджена передня частина транспортного засобу.
Вказане також підтверджено поясненнями водія ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 .
Відображені на вищевказаній схемі ДТП розміщення транспортних засобів, місця їх зіткнення та слідів заносу, надають суду підстави для висновку про можливість уникнення дорожньо - транспортної пригоди, за умови дотримання водієм ОСОБА_2 вимог п.2.3 «б» та п.12.1 ПДР України.
При цьому суд зазначає, що зіткнення автомобілів відбулося фактично на полосі зустрічного руху.
Суддя звертає увагу, що на схемі місця ДТП від 26 жовтня 2024 року, в якій зафіксовані відомості передбачені чинними законодавством України, відсутні будь-які відомості про зміну напрямку руху жодного з інших транспортних засобів, які є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, а також наявності на правій смузі руху жодної перешкоди, яку, у даному випадку водій ОСОБА_2 , мав необхідність об'їхати.
Доводи ОСОБА_2 про те, що на правій смузі руху рухався автомобіль «БМВ» та який, при порівнянні з ним автомобіля ОСОБА_2 , почав перестроюватися на смугу руху ОСОБА_2 , внаслідок чого його автомобіль почало заносити, а також доводи ОСОБА_2 про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок перестоювання автомобіля «БМВ» в лівий ряд, є безпідставними, оскільки суперечать схемі місця ДТП від 26 жовтня 2024 року та жодним доказом не підтверджуються.
За вказаних обставин суддя, при визначенні напрямку руху транспортних засобів в момент дорожньо-транспортної пригоди та їх розміщення на проїзній частині, виходить саме зі схеми місця ДТП від 26 жовтня 2024 року та вважає, що доводи водія ОСОБА_2 , щодо вказаних обставин, не відповідають дійсності та направлені виключно на уникнення відповідальності за наслідки, які настали в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Крім того, в судовому засіданні водій ОСОБА_2 пояснив, що дійсно задня частина його автомобіля виїхала на смугу зустрічного руху де відбулося зіткнення з транспортним засобом потерпілого.
Отже, саме невиконання водієм ОСОБА_2 вимог п.2.3 «б» та п. 12.1 ПДР України стоїть у причинному зв'язку із наслідками у виді зіткнення автомобілів.
З врахуванням викладеного, суддя приходить до висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язок між діями водія ОСОБА_2 та наслідками у виді дорожньо-транспортної пригоди, в якій автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальну шкоду, в зв'язку з чим в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме «Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів».
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ураховуючи обставини та характер вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та особу порушника, ступінь його вини, а також наслідки до яких призвели порушення водієм ПДР України, вважає за можливе накласти на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та вважає, що таке стягнення є доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Суд не приймає до уваги твердження захисника про те, що виїзд на смугу руху ОСОБА_2 був некерованим, оскільки такі спростовуються дослідженими під час судового засідання матеріалами справи та є формальними.
Частиною 1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів, які звільняють ОСОБА_2 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.
Керуючись ст. ст. 124, 283 - 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подвійний розмір штрафу, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови виготовлений 20 грудня 2024 року.
Суддя І.Я. Биченко