Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9373/24
Номер провадження2-о/711/257/24
18 грудня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Казидуб О.Г.
при секретарі Шульга А.В.
за участі:
заявника: ОСОБА_1
представника заявника - адвоката: Огородній О.В.
заінтересована особа: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси за правилами окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, -
Заявник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заява мотивована тим, що з 08 липня 2016 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 , від шлюбу мають сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
01 квітня 2024 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси шлюб між ними було розірвано.
Вона з дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає в будинку АДРЕСА_3 .
Вказаний будинок належить їй і ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, а тому, також ним користується.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 почав її систематично словесно ображати, заявляти, що вона психічно хвора, принижував її, казав, що вона нікчема, в житті ні нащо нездатна, маніпулювати дітьми, тиснути на неї, що забере сина та позбавить її батьківства.
На її неодноразові зауваження ОСОБА_1 не реагує, а ще з більшою агресією продовжує чинити на неї психологічний тиск, що створює нестерпні умови її проживання, для свого захисту від неправомірних дій вона була вимушена неодноразово викликати поліцію з приводу проявів домашнього насильства з боку ОСОБА_1 .
Відповідно довідок Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 20.05.2024 року та 16.07.2024 року поліцією реєструвалися її неодноразові звернення щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушень відносно неї.
За результатами її звернення було видано три термінових заборонних приписи стосовно кривдника ОСОБА_1 та вживалися заходи у виді покладення на нього певних обов'язків, а саме, терміновим заборонним приписом (бланк серії АА № 452743 від 21.05.2024 року), виданим уповноваженою особою, стосовно кривдника ОСОБА_1 останньому було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_1 строком на 3 дні; терміновим заборонним приписом (бланк серії АА № 456417 від 21.08.2024 року), виданим уповноваженою особою, стосовно кривдника ОСОБА_1 останньому було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_1 строком на 3 дні; терміновим заборонним приписом (бланк серії АА № 489960 від 22.10.2024 року), виданим уповноваженою особою стосовно кривдника ОСОБА_1 останньому було заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої ОСОБА_1 та заборонено в будь-який спосіб з нею контактувати строком на 5 днів.
Також, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ВАВ № 026869 від 22.10.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства полягало в тому, що ОСОБА_1 принижував честь та гідність та створював психологічний тиск відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 .
Однак, вжиті заходи не впливають належним чином на поведінку ОСОБА_1 та не сприяють припиненню проявів домашнього насильства.
Такі дії з боку ОСОБА_1 завдають їй моральних страждань, що полягає в душевному болі, постійному пригніченому стані, переживанні за своє здоров'я та здоров'я їхнього спільного малолітнього сина, що спонукало її звернутися за допомогою до центру надання допомоги постраждалим від домашнього насильства.
За результатами психологічної діагностики Черкаський міський центр соціальної служби дійшов висновку, що ситуація домашнього насильства психологічного насильства негативно впливає на її емоційний стан та впевненість, а для стабілізації її психоемоційного стану та досягнення відновлювальних результатів необхідно мінімізувати вплив колишнього чоловіка.
Отже, вона є особою, яка потерпає від домашнього насильства з боку свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який систематично вчиняє щодо неї психологічне насильство, що виражається у нестерпних словесних образа, приниженням, безпідставною агресією, цькуванням, залякуванням, встановленням обмеження на вільне пересування та спілкування.
Таким чином, існують реальні ризики, що ОСОБА_1 продовжуватиме чинити відносно неї домашнє насильство, оскільки, саме її існування не дає йому спокою.
Вказує, що вона підставно боїться за свою безпеку, при цьому вона нездатна самостійно себе захистити від протиправних дій ОСОБА_1 , а тому, вважає щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від подальшого вчинення домашнього насильства щодо неї необхідно відносно кривдника ОСОБА_1 застосувати обмежувальний припис строком на 6 місяців з заборонами перебувати в місці її проживання та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , строком на 6 місяців, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов'язки, а саме, заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29 листопада 2024 року ухвалою суду заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження.
Адвокат Огородній Андрій Борисович, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі та просив її задоволити. Зазначив, що після розірвання шлюбу між сторонами ОСОБА_4 систематично завдає тиск на ОСОБА_5 , ображає її, каже, що вона хвора, нікчемна, постійно лякає її, що забере в неї дитину та позбавить батьківських прав. Все це відбувається з квітня-травня цього року та по цей день. Заявниця намагалася себе захистити, зверталась до правоохоронних органів. Вважає, що єдиним дієвим засобом є застосування обмеженого припису, іншого шляху для його довірительки немає, життя його довірительки перетворилось на жахіття. ОСОБА_4 кожен день їй каже, що вона нікчема та психічно хвора людина.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі та просила її задоволити. Зазначила, що ОСОБА_4 постійно вночі заходив до неї з ліхтарем та перевіряв її чи все нормально, з його боку був тотальний контроль, він бігає по подвір'ю і перевіряє куди вона пішла. Коли вона змінила пароль на своєму телефоні, то він на наступний же день це побачив, з його боку був тотальний контроль. Він вважає, що вона ВІЛ-інфікована та корме дитину груддю. Він розповсюджує цю інформації. Окремо вони проживають з червня 2024 року. Під його тиском вона звернулась в психдиспансер, в зв'язку з тим, що він їй каже, що в неї шизофренія і що вона недієздатна. Цей тиск настільки сильний, що він в цьому навіть переконав свою маму. В диспансері йому сказали, що вони не можуть надати довідку про те, що вона не шизофренік.
Зацікавлена особа ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що з приводу дитини він вже нічого не каже заявниці, вона дозволяє собі висловлюється при дитині нецензурною лайкою. Стверджування ОСОБА_5 про те, що він їй каже, що вона нікчема є неправдою, він навпаки їй каже, що вона геніальна жінка.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що він останні декілька років проживає зі своєю сестрою, в зв'язку з тим, що він є переселенцем і він є вимушеним свідком подій, які відбуваються між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . ОСОБА_7 ОСОБА_8 дозволяє собі погрожувати, принижувати, він добре читає людей і б'є по одній точці і це відбувається циклічно. З ОСОБА_4 він не спілкується, а з ОСОБА_5 він в гарних відносинах. Його сестра є м'якою людиною і він цим користується, вона дуже любить своїх дітей і намагається зробити все для них найкраще. На його думку, ОСОБА_4 користується цією м'якістю, він має намір відібрати в неї дітей. Створює на неї моральний тиск, йому без різниці кому що казати, він не підбирає слів. Він постійно стверджує, що у його сестри психічний розлад та шизофренія. Свідок вказав, що сам ОСОБА_4 повідомляв йому, що у нього встановлений діагноз шизофренія ще в 20 річному віці. В цьому році відносно ОСОБА_9 в суді розглядалася кримінальна справа та було вирішено направити його на примусове лікування від шизофренії. ОСОБА_4 погрожує ОСОБА_5 майже кожен день. Якщо відбувається сварка, то до них приїжджає поліція. Сестра схудла, не може нормально їсти, нормально жити. Коли у них померла мати, ОСОБА_4 стверджував, що це вони вбили її і він це казав з єхидним сміхом, ініціаторам сварок завжди виступає ОСОБА_8 , він її називає «конченою шизофренічною». Крім того, ОСОБА_4 висловлює образи в сторону свідка, принижує його. Це продовжується систематично, постійно, йому без різниці кому що казати, він створює нестерпні умови для проживання.
Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства. У разі, якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Згідно статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана, зокрема особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Як визначено п. 3, 6, 7, 8 та 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, зокрема подружжя, колишнє подружжя.
Положеннями частин 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 08.07.2016 року, який було розірвано заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року по справі № 711/158/24.
Рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили 02 травня 2024 року.
Відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_2 .
Крім того, заявниця ОСОБА_1 має дитину від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявниця разом з дітьми проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до Довідки про результати розгляду звернення (ЄО № 22705 від 29.04.2024 року) від 20.05.2024 року, наданої Інспектором СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, «29.04.2024 року до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу того, що її колишній чоловік здійснює на неї психологічний тиск. Звернення було зареєстроване в ІТС ІПНП БД «Єдиний облік» Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 29.04.2024 за № 22705.
В ході опрацювання даного звернення було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_3 , стверджує, що її колишній чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_4 з грудня 2022 року систематично здійснює психологічний тиск, а саме, шляхом погроз подати на заявницю в суд, щоб визнати ОСОБА_1 частково недієздатною та щоб в подальшому забрати дітей.
При спілкуванні з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній в категоричній формі заперечує факт погроз з його сторони, а також пояснив наступне, що наразі конфлікт з колишньою дружиною врегульовано. Також ОСОБА_4 повідомив, шо під час спілкування з колишньою дружиною, остання повідомила, що причиною написання заяви на ОСОБА_1 в правоохоронні органи стало те, що він повідомив, шо якщо ОСОБА_10 буде не належним чином виховувати дітей, ОСОБА_8 буде змушений повідомити про це в службу опіки та піклування. ОСОБА_4 додав, що не вважає повідомлення колишній дружині про гіпотетичну можливість щодо звернення до органів опіки та піклування є незаконним методом впливу».
Відповідно до Довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_11 (ЄО 34278 від 25.06.2024) від 16.07.2024 року, наданої Інспектором СПДН ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, «25.06.2024 року до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області без ознак кримінального правопорушення надійшли матеріали звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу неправомірних дії її колишнього чоловіка ОСОБА_1 ,який вчинив сварку з приводу виховання спільної дитини.
В ході проведення перевірки в межах компетенції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області було встановлено, що 25.06.2024, близько 12-00 години, знаходячись біля Черкаської міської дитячої лікарні, колишній чоловік заявниці ОСОБА_1 вчинив з нею сварку на грунті розбіжностей у їх поглядах на виховання спільної дитини. Крім того, зі слів заявниці, її колишній чоловік ОСОБА_1 має психічні розлади, через які останній періодично поводить себе неадекватно, що й стало причиною їх розлучення.
Під час телефонної розмови із колишнім чоловіком заявниці ОСОБА_1 за номером 0684654881, останній в категоричній формі відмовився від зустрічі з працівниками поліції та надання письмових пояснень з даного приводу та зазначив, що на даний час проходить лікування у психоневрологічному лікувальному закладі, але в якому саме та протягом якого терміну повідомляти відмовився».
Також, в судовому засіданні встановлено, що 21 травня 2024 року, 21 серпня 2024 року та 22 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 виносились термінові заборонні приписи стосовно кривдника, яким було застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме, заборону на вхід та перебування в місця проживання (перебування) постраждалої особи та заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Відповідно до Інформації щодо проведеної роботи № 1136 від 23.10.2024 року, наданої Черкаським міським центром соціальних служб Департаменту Соціальної політики Черкаської міської ради від 23.10.2024 року № 1136, причиною звернення ОСОБА_5 (з її слів) є систематичне домашнє насильство психологічного характеру з боку колишнього чоловіка по відношенню до неї, а також маніпуляції дітьми та постійні приниження її перед ними, що призводить до втрати дітьми почуття безпечного середовища та виникнення страху за майбутнє у старшого сина. Також, зазначено, що для повної стабілізації психоемоційного стану та підтримки досягнутих результатів необхідно мінімізувати вплив колишнього чоловіка.
Відповідно до змісту постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2024 року по справі № 711/8695/24, 22 жовтня 2024 року близько 20-00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 принижував честь та гідність та створював психологічний тиск відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вищевказаною постановою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
11 грудня 2024 року постановою Черкаського апеляційного суду по справі № 711/8695/24 постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП без змін.
Відповідно до змісту постанови Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року, « ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції, під час прийняття рішення не врахував той факт, що його колишня дружина ОСОБА_12 , незважаючи на суттєвий негативний вплив на дітей, завела стосунки з неблагополучною людиною, яка систематично вживає алкоголь та наркотики, займається вирощуванням та розповсюдженням конопель, правильним способом вирішення конфліктів вважає фізичне насилля, а груба нецензурна лайка є для цієї людини звичним способом спілкування. У відповідь на звернення апелянта щодо негативного впливу таких стосунків на дітей ОСОБА_12 відповіла йому, що для неї неважливий негативний вплив на дітей, вона хоче фізичної близькості. Вважає таку поведінку колишньої дружини розпутством. Зазначає, що називаючи ОСОБА_12 блудницею, не принизив її честі та гідності. Вказує, що він діяв з метою захисту психічного та фізичного здоров'я дітей, а не з метою нанесення шкоди психічному здоров'ю своїй колишній дружині.».
На думку суду, матеріалами справи та показами свідка підтверджується тривалий конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .
Враховуючи тривалий період, як заявник і заінтересована особа стали жити окремо, однак ОСОБА_1 продовжує вчиняти домашнє насильство по відношенню до ОСОБА_1 , не висловлює щирого каяття щодо своєї поведінки, про що свідчать дії останнього, що вбачається з постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2024 року (справа №711/8695/24), якою його було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), суд приходить до висновку про високий рівень вірогідності повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до ОСОБА_1 необхідно застосувати обмежувальний припис на максимальний строк, шляхом заборони йому перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 та заборони в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Таким чином, на підставі викладеного вище, дослідивши та проаналізувавши надані у справі докази і надавши їм відповідну правову оцінку, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису підлягає до задоволення.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, 315-316, 319, 350-5, 350-6 ЦПК України , суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - задоволити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав, та покласти на нього обов'язки, а саме:
- заборонити перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ;
- заборонити в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копію рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копію рішення суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2024 року.
Головуючий: О. Г. Казидуб