20 грудня 2024 рокуСправа №: 695/3707/24
Номер провадження 3/695/2194/24
20 грудня 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Державної екологічної інспекції Центрального округу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП,
09 березня 2024 року о 21 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 , грубо порушив правила рибальства, а саме ловив рибу мисиновою сіткою крюком вічка 70х70, довжиною 70 метрів. При цьому виловив рибу видів: плітка - 3 шт., судак - 2 шт., щука - 1 шт., карась - 15 шт., лящ - 28 шт., чим порушив розділ 4 п. 1, пп. 1 Правил любительського та спортивного рибальства, завдавши збитків рибному господарству України на суму 85 221 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті двадцять одна гривня).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину не визнав у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та просив провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.4 КУпАП закрити на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП. В судовому засіданні долучив до матеріалів справи заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначив, що ввечері 09.03.2024 близько 20 години 00 хвилин з племінником, ОСОБА_2 їхали на рибалку на р. Дніпро, на них був одягнений костюм для рибалки та з собою була сітка. Їх попередили, що на дамбі поліція, а тому вони з ОСОБА_2 вирішили не ризикувати та повернулися до дому. Коли вони їхали додому їх обігнав чоловік на мопеді, який їхав без світла. Їм перегородили дорогу поліцейський автомобіль та вони зупинилися, після чого працівники поліції почали питати їх що за чоловік проїхав перед ними. На відстані близько 100 м від них, працівники поліції знайшли гумового човна і рибу та почали наполягати, що це їхня риба, на що вони пояснили, що ніякого відношення до риби та човна вони не мають, на них костюми та сітка були сухі. Після цього, було викликано СОГ та приїхавши працівники поліції почали фотографувати все та наполягали, щоб вони підкотили скутер до риби, на що вони не погодилися та в усіх поясненнях, що вони надали вказували, що це не їхня риба і човен.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку,зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також, беручи до уваги статті 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним та відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Диспозицією за ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Згідно вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Складання протоколу це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №004071 від 09.03.2024 встановлено, що 09 березня 2024 року о 21 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме ловив рибу мисиновою сіткою крюком вічка 70х70, довжиною 70 метрів. При цьому виловив рибу видів: плітка - 3 шт., судак - 20 шт., щука - 1 шт., карась - 15 шт., лящ - 28 шт., чим порушив розділ 4 п. 1, пп. 1 Правил любительського та спортивного рибальства, завдавши збитків рибному господарству України на суму 85 221 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті двадцять одна гривня).
Судом встановлено, що подія сталася 09 березня 2024 року, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по даній події та розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022255320000154 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України
Постановою про закриття кримінального провадження від 29 червня 2024 року дізнавачем сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції Новохацьким В.О., кримінальне провадження № 12022255320000154, внесене до ЄРДР 10.03.2024 року, закрито на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
У судовому засіданні судом встановлено, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не узгоджуються з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами.
Доказів фото- або відеофіксації порушення ОСОБА_1 ч. 4 ст. 85 КУпАП матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Отже, у матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували те, що 09 березня 2024 року о 21 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 , грубо порушив правила рибальства, а саме ловив рибу мисиновою сіткою крюком вічка 70х70, довжиною 70 метрів. При цьому виловив рибу видів: плітка - 3 шт., судак - 2 шт., щука - 1 шт., карась - 15 шт., лящ - 28 шт., чим порушив розділ 4 п. 1, пп. 1 Правил любительського та спортивного рибальства, завдавши збитків рибному господарству України на суму 85 221 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті двадцять одна гривня).
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце його вчинення.
Крім того, до матеріалів справи додано постанову про закриття кримінального провадження від 29 червня 2024 року, з якої вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 12022255320000154 від 10.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.249 ч.1 КК України, та яке закрито на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України у зв'язку з встановленням відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, оскільки зібраними матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 особисто не здійснював незаконний вилов риби так як під час його затримання він знаходився на прибережній зоні та їхав на скутері. Досудовим розслідуванням не встановлено обов'язкової ознаки складу кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме суб'єктивної сторони, що виражається у формі умислу, оскільки факт незаконного вилову риби, був зафіксований на прибережній зоні, а не на водних об'єктах, що може свідчити про те, що вилов взагалі не здійснювався.
Інших доказів на обґрунтування обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Тож, оцінюючи наявні матеріали справи, дослідивши їх в сукупності, суддя приходить до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, не доведена в установленому законом порядку, оскільки переконливих доказів на доведення вини незаконного вилову риби, як це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, не надано, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП.
Суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адмінправопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, і сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшов свого підтвердження під час судового засідання.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій, необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об"єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з"ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підсумовуючи викладене, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 за обставин зазначених в протоколі відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 4 ст.85 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 139, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Бойко Н.В.