Справа № 692/1203/24
Провадження № 2/692/470/24
23.12.24
18 грудня 2024 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Левченко Л.О.,
за участю секретаря Савенко О.В.
представника позивача Бочарова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Процесуальні дії по справі:
Ухвалою судді від 23.10.2024 позов залишено без руху у зв'язку з недоліками.
24.10.2024 та 28.10.2024 від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.10.2024 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано докази за клопотанням позивача.
Ухвалою суду від 10.12.2024 у прийнятті відповідачем позову відмовлено, підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.
Зміст позовних вимог та позиції сторін.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна баба ОСОБА_4 . Після її смерті залишилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Росія», що знаходиться в с. Великий Хутір, Золотоніського (колишнього Драбівського) району, Черкаської області, розміром 3,14 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало покійній на підставі сертифіката про право власності на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982 від 01 березня 1997 року. Спадщину прийняла її рідна сестра та баба позивача ОСОБА_5 шляхом фактично вступу в права управління та володіння спадковим майном, оскільки на момент смерті проживала разом з померлою. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, після її смерті залишилася спадщина, яку прийняв її син та батько позивача - ОСОБА_6 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, після його смерті залишилася спадщина, яку прийняла його дружина та мати позивача ОСОБА_7 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, після її смерті спадщину прийняли позивач та його рідна сестра - відповідач ОСОБА_3 . Під час оформлення спадщини позивач та ОСОБА_3 уклали договір про поділ спадкового майна розподіливши спадщину, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_7 : одну земельну ділянку (пай) оформив позивач та дві земельні ділянки (пай) оформила ОСОБА_3 .
У вересні 2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 3,14 га в умовних кадастрових номерах, однак постановою позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки були відсутніми оригінал сертифікату на право на земельну частку пай та докази родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивач не має можливості надати оригінал сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982, виданого 01 березня 1997 року, оскільки вказаний сертифікат зберігається в архіві відділу головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, та не може підтвердити родинні відносини між своєю бабою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_4 , а актовий запис про народження ОСОБА_4 в Черкаському державному архіві відсутній. Вирішити питання спадкування права на земельну частку (пай) іншим способом позивач не може.
Тому просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була рідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 та визнати за позивачем в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Росія», що знаходиться в с. Великий Хутір, Золотоніського (колишнього Драбівського) району Черкаської області, розміром 3,14 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (місцевості), що належало на підставі сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії ЧР №0218982 від 01.03.1997 року ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якої була її сестра ОСОБА_5 , яка фактично прийняла спадщину, але не оформила її і померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив її та помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину але не оформила її та померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
У судове засідання 18.12.2024 позивач ОСОБА_2 не прибув, його представник адвокат Бочаров О.М. позовні вимоги підтримав повністю. Пояснив, що у 1996 році померла двоюрідна баба позивача ОСОБА_4 , після смерті якої залишилась спадщина - право на пай у розмірі 3,14 умовних кадастрових гектарів. Спадщину прийняла її сестра ОСОБА_5 шляхом спільного проживання з померлою. У подальшому ОСОБА_5 померла, після її смерті спадщину прийняв батько позивача ОСОБА_6 , однак спадкових прав на право на пай не оформив. ОСОБА_6 помер, після його смерті спадщину прийняла мати позивача ОСОБА_7 , однак спадкових прав на право на пай не оформила. Після її смерті спадщину прийняли спадкоємці: позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 , які уклали договір про поділ спадщини. У вересні 2024 року позивач звернувся до нотаріуса про видачу свідоцтва на право на пай, однак йому було відмовлено, оскільки оригінал сертифікату про право на пай був відсутній та були відсутніми родинні відносини. Оригінал сертифікату зберігається у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, так як ніким не був отриманий. Також відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_4 , тому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. Щодо підтвердження факту родинних відносин зазначив, що сільською радою було надано довідку, відповідно до якої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були рідними сестрами. На момент смерті ОСОБА_4 вказані особи жили разом, їх прізвища і по батькові співпадають. Зазначив, що ОСОБА_4 померла у 1996 році, а сертифікат про право на пай було видано у 1997 році відповідно до поданих списків. Щодо підстав визнання права на пай з позивачем вказав на наявність спадкового договору, за яким сестра позивача - відповідач ОСОБА_3 успадкувала більшу частку спадкового майна, тобто з урахуванням права на пай це відповідатиме по 2 земельні ділянки кожному спадкоємцю. Клопотав про допит свідка ОСОБА_8 , вказаного при подачі позову.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що є однокласником позивача. З народження проживає по сусідству та через город, знає сім'ю. Батьками позивача є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Мати ОСОБА_11 жила у селі разом з сестрою по АДРЕСА_1 , тепер ОСОБА_12 . Батько з ОСОБА_13 (позивачем) жив окремо. На його думку, ОСОБА_14 жила з сестрою, свідок підтверджує той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є сестрами і жили разом.
У судове засідання представник відповідача Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області не прибула. Від представника надійшла заява вх. № 5413/24-Вх від 16.12.2024, де та просить провести розгляд справи без участі представника.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не прибула, скерувала до суду заяву вх. №4895/24-Вх від 15.11.2024, у якій позовні вимоги визнала повністю, проти задоволення позову не заперечувала.
Від відповідачів Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та ОСОБА_3 відзивів до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно даних Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00046057294, сформованого 18.07.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: с. Великий Хутір, Драбівський р-н, Черкаська область, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Великий Хутір, Драбівський р-н, Черкаська область у віці 82 роки.
Згідно повідомлення Державного архіву Черкаської області Черкаської ОДА від 16.10.2024, виявити актовий запис про народження ОСОБА_4 за 1913 рік по с. Великий Хутір Золотоніського (раніше Драбівського) району Черкаської області немає можливості. Книги реєстрації актових записів про народження по зазначеному населеному пункту за 1913-1914 роки на зберігання до держархіву області не надходили.
Згідно листа Державного архіву Полтавської області Полтавської ОВА вх. № 5278/24-Вх від 06.12.2024, метричні книги для запису народжених парафіян Пелагіївської православної церкви с. Великий Хутір Золотоніського повіту Полтавської губернії за 1913-1914 роки на зберігання додержавного архіву Полтавської області на надходили, тому нема можливості надати копію метричного запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно відповіді виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 02-40/926 від 23.07.2024 на запит адвоката Бочарова О.М., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була постійним жителем с. Великий Хутір Драбівського (Золотоніського) району Черкаської області, на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 та на день смерті ОСОБА_4 у будинку була зареєстрована та проживала сестра - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 . Підстава: погосподарська книга, що ведеться за даними паспортів під час реєстрації та зняття з реєстрації, реєстрації народження та реєстрації смерті громадян за 1996-2000р. № 7, номер об'єкта погосподарського обліку № 571.
Згідно листа Великохутірської сільської ради Черкаської області вх. №4687/24-Вх від 05.11.2024 інформація стосовно актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 у Великохутірській сільській раді та її виконавчому комітеті відсутня, так як проведення реєстрації актів цивільного стану виконавчим комітетом Великохутірської сільської ради бере початок з 1960 року. Згідно даних погосподарських книг, що ведеться за даними паспортів під час реєстрації та зняття з реєстрації, реєстрації народження та реєстрації смерті громадян за 1996-2000 роки № 7, номер об'єкта погосподарського обліку 571, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , крім неї у будинку за адресою АДРЕСА_1 була зареєстрована та проживала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сестра, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 . Відповідно до записів погосподарських книг та свідчень односельців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являються родичами другого ступеня спорідненості, а саме: рідними сестрами. Оскільки у Великохутірській сільській раді та її виконавчому комітеті відсутні акти цивільного стану (свідоцтва про народження вказаних громадян) підтвердити дану інформацію сільська рада не може.
Згідно копії погосподарської книги № 7 Великохутірської сільської ради народних депутатів на 1996-2000 у списку членів господарства вказані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - голова сім'ї, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - сестра.
Згідно даних Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № (не вказано), сформованого 14.10.2024, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_13 , її батьками вказані ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 18.09.1954 Золотоніським Райбюро ЗАГС Черкаської області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_14 у с. Великий Хутір та його батьками вказані ОСОБА_17 та ОСОБА_5 .
Згідно копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 , виданого сільЗАГС с. Великий Хутір Золотоніського району Черкаської області 14.09.1960, ОСОБА_6 та ОСОБА_18 одружились 06.09.1960, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис № 38. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини: ОСОБА_19 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 17.02.20 (дані відсутні) р., ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у с. Великий Хутір, Драбівського р-ну Черкаської області у віці 71 рік.
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 27.01.2020 виконавчим комітетом Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у с. Красенівка Чорнобаївського р-ну Черкаської області у віці 77 роки.
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 , виданого 03.04.1961 Великохутірським сіль ЗАГС Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_16 та його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відповідно до копії листа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 29-23-0.31-4660/2-24 від 08.07.2024, згідно з наявною у відділі № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) про КСП «Росія», с. Великий Хутір Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, на ім'я ОСОБА_4 наявний запис щодо реєстрації сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982 згідно розпорядження Драбівської РДА № 127 від 01.03.1997. Розмір земельної частки (паю) становить 3,14 умовних кадастрових гектарів та її вартість в цінах 1997 року становить 15617,00 грн. За інформацією відділу Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982 не був отриманий ОСОБА_4 , про що свідчить відсутність відповідного підпису у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) та на даний час зберігається в архіві відділу. Згідно книг реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, книг реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі по Великохутірській сільській раді станом на 31.12.2012 відсутній запис про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982 на ім'я ОСОБА_4 .
Згідно копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 0218982, виданого 13.04.1997 Драбівською РДА, він виданий члену КСП «Росія», с. Великий Хутір, Драбівського р-ну Черкаської області, ОСОБА_4 на підставі рішення Драбівської районної державної адміністрації № 127 від 01.03.1997, в тому, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства «Росія» розміром 3,14 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 20.04.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № 1004.
Згідно Державного Акта на право колективної власності на землю серія ЧР № 2-17, наданого ГУ Держгеокадастру у Черкаській області листом № 29-23-0.31-7042/2-24 від 11.10.2024 на запит адвокату О. Бочарову, даний акт виданий КСП «Росія» с. Великий Хутір Драбівського району Черкаської області про передачу у колективну власність земель площею 5072,2 землі у межах згідно з планом. Серед списку осіб, які мають право на одержання земельного сертифікату, поряд з іншими, наявний запис про ОСОБА_4 .
Згідно заяви в.о. сільського голови Великохутірської сільської ради Черкаської області Н. Грицаченко, вх. № 4688/24-Вх від 05.11.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сертифікат на право на земельну частку (пай) по Великохутірській сільській раді не отримувала, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Сертифікати на право на земельну частку (пай) видавались на підставі рішення Драбівської РДА від 01.03.1997 № 127 та були зареєстровані у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 20.04.1997. Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності здані у відділ № 1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
Згідно копії спадкової справи № 50/2000, вона заведена Драбівською державною нотаріальною конторою 09.02.2000 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , на підставі заяви ОСОБА_6 від 09.02.2000, який просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , інших спадкоємців, окрім нього, немає. У справі наявний заповіт, зареєстрований за № (нечітко) від 23.01.1997, посвідчений секретарем виконкому Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області Савченко Н.Ф., відповідно до якого ОСОБА_5 зробила заповітне розпорядження на випадок смерті, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_6 .
Згідно копії спадкової справи № 521 від 09.11.2010 вона заведена Драбівською державною нотаріальною конторою на підставі заяви від 09.11.2010 ОСОБА_20 , яка діяла від імені ОСОБА_7 . ОСОБА_7 спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , приймає та просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом, інших спадкоємців окрім заявника, немає.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79060137 від 07.11.2024, спадкова справа номер у спадковому реєстрі 65598345, номер у нотаріуса 119/2020 після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , заведена 28.02.2020 у Чорнобаївській державній нотаріальній конторі Золотоніського району Черкаської області.
Згідно копії спадкової справи № 119/2020 вона заведена Чорнобаївською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , на підставі заяви ОСОБА_3 від 28.02.2020, яка вказала, що майно померлої матері ОСОБА_7 приймає. Також у спадковій справі наявна заява ОСОБА_2 від 11.07.2020, який вказав, що майно померлої матері ОСОБА_7 приймає. Окрім того у спадковій справі наявна спільна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом та договором про поділ спадщини на спадкове майно: земельні ділянки площею 3,0194га, 3,0194га та 3,6309 га, та договір про поділ спадщини від 13.11.2020, яким розподілено вказане спадкове майно між ОСОБА_21 та ОСОБА_3 .
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом № 1732, спадкова справа № 119/2020, виданого 13.11.2020 державним нотаріусом Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л.М., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_7 , 1942р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 3,6309га, кадастровий номер 712068600:03:002:2423, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великохутірської сільської ради, Драбівський р-н, Черкаська область.
Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 262 від 02.10.2024, державним нотаріусом Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л.М. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 3,14 в умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю оригіналу сертифікату на право на земельну частку, що належить ОСОБА_4 або оригіналу державного акту на право власності на землю, а також підтвердження родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано не було, право власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване.
Згідно копії довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості № 201-20241014-0008577390 від 14.10.2024, вартість земельної частки розміром 31400,00 км.м., цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, становить 110911,67 грн.
Норми права, які підлягають застосуванню та висновки суду.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
У Цивільному процесі України застосовується стандарт доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities), який вимагає визнавати факт доведеним тоді, коли комплекс представлених стороною доказів дозволяє судді прийти до висновку про те, що спірний факт ймовірніше існує, аніж не існує.
Згідно ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши обставини справи суд вважає доведеним твердження позивача ОСОБА_2 про факт родинних відносин та вважає достовірно встановленим той факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була рідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , тому у цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Що ж до вимоги про визнання за позивачем у порядку спадкування права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Росія», що знаходиться в с. Великий Хутір, Золотоніського (колишнього Драбівського) району Черкаської області, розміром 3,14 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (місцевості) , що належало на підставі сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982 від 01.03.1997 року покійній ОСОБА_4 слід зазначити наступне.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , тому спадкові відносини щодо прийняття їх спадщини регулюються нормами цинного на той час ЦК УРСР.
Згідно положень ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно положень ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст. 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Згідно положень ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно положень ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом постійного проживання з останньою на час смерті.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , був її син ОСОБА_6 , який прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріуса, та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 була його дружина ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину та померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , спадкоємцями якої є позивач по справі ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 .
Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, що вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Згідно п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 282/20595 із змінами і доповненнями, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.
Позивачу відмовлено державним нотаріусом Бабак Л.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 3,14 в умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_7 , зокрема, у зв'язку з відсутністю оригіналу сертифікату на право на земельну частку, що належить ОСОБА_4 або оригіналу державного акту на право власності на землю.
Зі змісту п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Одночасно з цим ВСУ наголосив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З аналізу спірних правовідносин судом встановлено, що ОСОБА_2 належить до кола спадкоємців належного померлій ОСОБА_7 майна, до складу якого увійшло право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Росія», що знаходиться в с. Великий Хутір, Золотоніського (колишнього Драбівського) району Черкаської області, розміром 3,14 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (місцевості), що належало на підставі сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982 від 01.03.1997 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якої була її сестра ОСОБА_5 , яка фактично прийняла вказану спадщину, але не оформила її і померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , який прийняв зазначену спадщину, але не оформив її та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_7 , яка прийняла зазначену спадщину але не оформила її та померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
З матеріалів справи вбачається, що державний акт на право власності на землю взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0218982 на ім'я ОСОБА_4 не реєструвався, а оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) розміром 3,14 умовних кадастрових гектарів серії ЧР № 0218982 від 13.04.1997 ОСОБА_4 не видавався та на даний час зберігається у архіві відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру в Черкаській області. Таким чином сертифікат втрачено не було, право на земельну частку (пай) розміром 3,14 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату серії ЧР № 0218982 від 13.04.1997 ніким не оспорюється, а позивач, як спадкоємець ОСОБА_4 , не позбавлений можливості звернутись до вказаного відділу та отримати зазначений сертифікат. Під час розгляду вказаної справи судом не були встановлені факти, які підтверджують наявність порушень права ОСОБА_2 , єдиним способом захисту якого може бути визнання права власності на спадкове майно. Окрім того, визнання права на пай виключно за позивачем не відповідає положенням спадкового законодавства, оскільки окрім нього спадкоємцем є також ОСОБА_3 , а спадковим договором питання спадкування земельної частки (пай) розміром 3,14 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату серії ЧР № 0218982 від 13.04.1997, не врегульовувалось.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов цій частині не підлягає до задоволення,оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів неможливості реалізувати своє спадкове право у нотаріальному порядку. Підставами для відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину були: відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку пайта докази родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які на даний час відпали. Враховуючи те, що позивач може реалізувати свої спадкові права шляхом отримання документу, що посвідчує його право власності в нотаріальному порядку, а суд не може підміняти собою органи нотаріату, позов у цій частині до задоволення не підлягає.
Керуючись вищевикладеним, ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме той факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була рідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.О. Левченко
Повний текст рішення виготовлений 23 грудня 2024року.