справа № 691/1390/24
провадження № 1-кп/691/342/24
16 грудня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
сторони кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження № 12024250380000491 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городище Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобов'язаного, інвалід 3 групи, місце реєстрації АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 , 13.11.2024, в обідній час доби, перебуваючи в лісному масиві в адміністративних межах с. Орловець, виявив полімерний пакет, в якому знаходився предмет схожий на гранату та розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу, в порушення вимог «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна, Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 № 576 з наступними змінами), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 року № 292), придбав шляхом знахідки конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5, після чого продовжуючи свою злочинну діяльність переніс та яку в подальшому незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 17 листопада 2024 року, в період часу з 18 години 30 хвилини по 18 годину 50 хвилин, на підставі заяви співмешканки ОСОБА_5 , про добровільну видачу, за вище вказаною адресою, було виявлено та вилучено два предмета у конструктивному поєднанні: предмет, який згідно висновку судово - вибухотехнічної експертизи № КСЕ-19/124-24/16910 від 28 листопада 2024 року, являється корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, що споряджений конструктивно оформленим зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом масою 50-56 грамів та предмет, який згідно даного висновку, являється бойовим уніфікованим підривником дистанційної дії до ручних гранат модернізованих типу УЗРГМ, який є засобом підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42 у конструктивному поєднанні надані на дослідження корпус бойової ручної гранати Ф-1 із бойовим підривником типу УЗРГМ відносяться до категорії вибухових пристроїв які придатні для здійснення вибуху - які вона відібрала напередодні у ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - придбання, носіння, зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Судовий розгляд проведено в межах пред'явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту затвердженого 04 грудня 2024 року прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , відповідно до ст.337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив, мету, форму вини у кримінальному правопорушенні, свою вину визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, 13.11.2024, в обідній час доби, перебуваючи в лісному масиві в адміністративних межах с. Орловець придбав шляхом знахідки заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5, після чого переніс та в подальшому незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, за місцем свого проживання.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального провадження, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у скоєнні кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою - зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до п.п.11, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» під незаконним носінням вогнепальної зброї та бойових припасів є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Незаконним придбанням вогнепальної зброї та бойових припасів слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям всупереч передбаченому законом порядку.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність, п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України».
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який за ч.1 ст.263 КК України віднесено до тяжких злочинів, особу винного, який має вік 37 років, осудний, не одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога і не звертався за медичною допомогою згідно довідки №01-03-06/1635 від 19 листопада 2024 року Комунального некомерційного підприємства "Городищенське медичне об"єднання" Городищенської міської ради Черкаської області, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29 листопада 2024 року на військову службу по мобілізації не призивався, відповідно до довідки-характеристики Орловецького Старостинського округу від 19 листопада 2024 року №334 характеризується позитивно, відповідно до вимоги УІАП Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області ДІАП Національної Поліції України від 28 листопада 2024 року №58-28112024/71009 про судимість до кримінальної відповідальності притягується вперше, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття, і обставин, які обтяжують покарання не встановлено;
- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;
- роз'яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;
- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, щоб втручання вважалося пропорційним, і воно має відповідати тяжкості правопорушення та не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Частиною 3 ст.75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Згідно ч.1 ст.76 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов'язки.
В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців, із встановленням однорічного іспитового строку з покладенням обов'язків у виді періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Обвинувачений не заперечив проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суворо не карати.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Частиною 3 ст.75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді позбавлення волі із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов'язків визначених п.1,п.2 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні. Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.
Речові докази у кримінальному провадженні: осколки корпусу ручної гранати Ф-1, рештки підривника типу УЗРГМ упаковані до сейф-пакет № 5372352 та здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, є такими, що не представляють цінності і тому їх слід знищити.
У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за проведення судово - вибухотехнічної експертизи, згідно довідки № КСЕ-19/124-24/16910 від 28 листопада 2024 року в сумі 2785 грн. 65 коп., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави, у зв'язку з постановленням вироку щодо обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 винуватим в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального Кодексу України, і призначити покарання у виді 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо останній протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Нагляд за засудженим ОСОБА_4 , як за особою звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати уповноваженому органу з питань пробації Черкаському районному сектору №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області.
Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_4 , на час вступу вироку суду у законну силу, судом не обиралися.
Речові докази у кримінальному провадженні у виді осколків корпусу ручної гранати Ф-1, рештки підривника типу УЗРГМ, які упаковані до сейф-пакету № 5372352 та здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - знищити.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12024250380000491 за проведення судово - вибухотехнічної експертизи в сумі 2785 грн. 65 коп., на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.
Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору і надіслати для виконання до Черкаського районного сектору №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області по набранню законної сили.
Суддя ОСОБА_1