Справа № 204/10676/24
Провадження № 1-в/204/1682/24
20 грудня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представників установи ОСОБА_5 ,
особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпро заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом відносно ОСОБА_7 , 1992 року народження,-
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 26.06.2020 року стосовно ОСОБА_6 , який вчинив діяння, що мало ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №1147 від 23.10.2024 року, зазначено, що внаслідок медикаментозної терапії в поєднанні з реабілітаційними заходами у психічному стані пацієнта втратила актуальність галюцинаторно-маячна симптоматика, емоційно- вольових розладів не спостерігалось, поведінка носила зовні спокійний, впорядкований характер, компенсації емоційних порушень, відсутності агресивних, конфліктних тенденцій, що підтверджується також даними психопатологічного обстеження. Сформоване вірне ставлення до свого стану, скоєного; розуміє необхідність прийому лікування та подальшого спостереження у лікаря-психіатра. Усвідомив негативний вплив наркотичних речовин на власний стан, сформовано соціальні настанови на здоровий спосіб життя. Проявів антисоціальних тенденцій в поведінці і висловлюваннях пацієнта тривало не спостерігалось. Відповідно до шкали HCR-20V3: ризик насильства у майбутньому низький; ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Таким чином, у теперішній час антисоціальних тенденцій в поведінці і висловлюваннях пацієнта не спостерігається, застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом не потребує. У зв'язку з чим, потребує зміни примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В судовому засіданні представник установи підтримав вказану заяву, просив задовольнити, посилаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів №1147 від 23.10.2024 року.
Пацієнт в судовому засіданні підтримав заяву про зміну примусових заходів медичного характеру.
Захисник в судовому засіданні підтримав заяву про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 і просив задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 .
Згідно ч.3 ст.514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Обговоривши заяву, заслухавши думку учасників процесу і перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що внаслідок медикаментозної терапії в поєднанні з реабілітаційними заходами у психічному стані пацієнта втратила актуальність галюцинаторно-маячна симптоматика, емоційно- вольових розладів не спостерігалось, поведінка носила зовні спокійний, впорядкований характер, компенсації емоційних порушень, відсутності агресивних, конфліктних тенденцій, що підтверджується також даними психопатологічного обстеження. Сформоване вірне ставлення до свого стану, скоєного; розуміє необхідність прийому лікування та подальшого спостереження у лікаря-психіатра. Усвідомив негативний вплив наркотичних речовин на власний стан, сформовано соціальні настанови на здоровий спосіб життя. Проявів антисоціальних тенденцій в поведінці і висловлюваннях пацієнта тривало не спостерігалось. Відповідно до шкали HCR-20V3: ризик насильства у майбутньому низький; ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Таким чином, у теперішній час антисоціальних тенденцій в поведінці і висловлюваннях пацієнта не спостерігається, застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом не потребує. У зв'язку з чим, потребує зміни примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Керуючись ст.ст. 94, 95 КК України, ст.ст.369-372, ст.ст.512, 514 КПК України, ст.19,22 Закону України «Про психіатричну допомогу» в редакції від 10.06.2018 року, суд, -
Змінити примусові заходи медичного характеру, призначені ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 26.06.2020 року, відносно ОСОБА_7 , 1992 року народження, і для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру перевести його на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1