Справа № 201/16204/24
Провадження № 1-кс/201/5808/2024
23 грудня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора - начальника Новопсковського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024132580000008 від 09.01.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, -
Суть клопотання.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилався на те, що в провадженні слідчого відділу 3 управління Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження №42024132580000008, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 України.
Посилаючись на ст. ст. 40, 131, 132, 170, 171, 172 КПК України, прокурор просив накласти арешт у кримінальному № 42024132580000008 від 09.01.2024 на автомобіль FORD KUGA, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 2521 см. куб., який зареєстрований за підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , особа якого посвідчується паспортом громадянина України номер НОМЕР_4 , виданий 08.05.2019 Новопсковським відділом УДМС у Луганській області.
Позиції учасників.
Прокурор просив розглянути клопотання без його участі і задовольнити.
Захисник надав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, поклався на розсуд суду.
Процесуальні питання.
Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Норми КПК України, які застосовуються при вирішенні клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів після його надходження до суду.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких дізнавачем (слідчим, прокурором) вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи: (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є притаманний всім статтям Конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається з клопотанням.
Згідно із ст. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 42024132580000008 від 09.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за фактом добровільного обрання у вересні 2023 року громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , «депутатом ради Новопсковського муніципального округу луганської народної республіки першого скликання» у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в розумінні п.п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території Новопсковської об'єднаної територіальної громади Луганської області державою-агресором створено окупаційну адміністрацію російської федерації, тобто сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 6 «конституції луганської народної республіки»: «державна влада в «луганській народній республіці» здійснюється на основі розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Державну владу в луганській народній республіці здійснюють голова луганської народної республіки, народна рада луганської народної республіки - парламент луганської народної республіки, рада міністрів луганської народної республіки - уряд луганської народної республіки».
У пункті 1 до «указу голови луганської народної республіки від 15.08.2019 № УГ-552/19 (зі змінами) «Про керівництво діяльністю виконавчих органів влади луганської народної республіки» визначено: встановити, що голова луганської народної республіки здійснює керівництво діяльністю наступних виконавчих органів державної влади луганської народної республіки (зокрема): адміністрацією Новопсковського району луганської народної республіки».
На окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору рф, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема наказом голови так званої «луганської народної республіки» від 03.03.2022 № УГ-125/22, створено «адміністрацію Новопсковського району луганської народної республіки», а також призначено «виконувача обов'язків голови адміністрації».
У подальшому, «указом голови луганської народної республіки» від 15.08.2023 №УГ-382/23 «Про ліквідацію адміністрацій міст та /або районів луганської народної республіки», затверджено перелік адміністрацій міст та/або районів луганської народної республіки, які підлягають ліквідації відповідно до вказаного наказу, до якого включено «адміністрацію Новопсковського району луганської народної республіки».
Також на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору, організовано та забезпечено діяльність незаконних органів влади, зокрема 14.03.2023 прийнято так званий закон "про утворення на території луганської народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів", з реєстраційним номером 428-ІІІ, згідно з яким Новопсковський район включено до переліку муніципальних округів, утворених на території «луганської народної республіки» - «Муніципальне утворення Новопсковський муніципальний округ луганської народної республіки».
15.06.2023 центральною виборчою комісією російської федерації винесено постанову № 119/947-8 «про призначення виборів депутатів народної ради луганської народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території луганської народної республіки», тобто на тимчасово окупованій території Луганської області.
Відповідно до вказаної постанови на території так званої «луганської народної республіки» призначено проведення 10 вересня 2023 року виборів «депутатів народної ради луганської народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території луганської народної республіки».
Відповідно до ст. 2 закону «луганської народної республіки» «Про вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень першого скликання в луганській народній республіці» від 29.05.2023 № 441-ІІІ, до складу єдиного виборчого округу виборів депутатів представницького органу муніципального утворення входить територія муніципального утворення.
Так, 25.04.2023, більш точного часу встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_4 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел на обрання до незаконного органу влади створеного на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Луганської області, добровільно надав відомості щодо себе та в подальшому рішенням «Луганського організаційного комітету по проведенню попереднього голосування по кандидатам для подальшого висунення від партії «єдина росія» кандидатами в депутати законодавчого органу лнр, представницького органу муніципального утворення адміністративного центру лнр» від 27.04.2023 зареєстрований, як «кандидат у депутати ради Новопсковського муніципального округу лнр від партії «єдина росія».
В подальшому, приблизно в серпні 2023 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 був затверджений рішенням так званої «територіальної виборчої комісії Новопсковського району» № 13/63 від 14.08.2023 як «кандидат у депутати ради муніципального округу Новопсковський муніципальний округ першого скликання, висунутого виборчим об'єднанням Новопсковське місцеве відділення всеросійської політичної партії «єдина росія» за єдиним виборчим округом».
Так, приблизно в другій половині вересня 2023 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, громадянин України ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь у виборах «у депутати Новопсковського муніципального округу луганської народної республіки», а саме на території тимчасово окупованої Новопсковської селищної територіальної громади Луганської області, зі своїх особистих мотивів відповідно до рішення «територіальної виборчої комісії Новопсковського району» від 11.09.2023№ 19/92 «Про результати виборів депутатів ради муніципального округу Новопсковський муніципальний округ першого скликання по єдиному виборчому округу» та додатку до нього, ОСОБА_4 , обраний депутатом «ради муніципального округу Новопсковського муніципального округу першого скликання».
Рішенням «територіальної виборчої комісії Новопсковського району» від 18.09.2023 № 20/104, ОСОБА_4 , зареєстровано обраним депутатом «ради муніципального округу Новопсковський муніципальний округ першого скликання по єдиному виборчому округу».
Відповідно до статті 4 положення «про раду муніципального округу муніципальне утворення Новопсковський муніципальний округ луганської народної республіки», затвердженого рішенням ради муніципального округу муніципального утворення Новопсковський муніципальний округ луганської народної республіки від 30.10.2023 № 2, рада депутатів складається з 20 депутатів, які обираються на муніципальних виборах на основі загального, рівного та прямого виборчого права, шляхом таємного голосування, строком на п'ять років.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у добровільному обранні до незаконного органу влади створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Прокурором 06.02.2024 з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України.
13 лютого 2024 року, у зв'язку із не встановленням місцезнаходження, ОСОБА_4 оголошено у розшук, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ухиляється від явки до органу досудового розслідування, що перешкоджає проведенню за її участі слідчих і процесуальних дій та унеможливлює своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
Досудовим розслідуванням та зібраними матеріалами кримінального провадження встановлено, що станом на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме у с. Закотне Новопсковської територіальної громади Старобільського району, яке відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 24 червня 2022 року № 134), є тимчасово окупованою територією України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна, які перебувають у власності підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Згідно з інформацією Єдиного Державного реєстру транспортних засобів підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль FORD KUGA, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 2521 см. куб.
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи те, що санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає конфіскацію майна, є всі підстави для арешту майна з метою його подальшої конфіскації за рішенням суду та недопущення можливості його відчуження.
Висновки.
Прокурор в своєму клопотанні зазначає мету накладання арешту - конфіскація за рішенням суду та недопущення можливості його відчуження.
Прокурор довів, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або бути знаряддями злочину. Так, зазначене майно може бути використане як доказ причетності вчинення вище вказаною особою злочину, що встановлюється під час кримінального провадження, вилучені речі будуть направлені на експертні дослідження.
Станом на сьогоднішні день триває досудове розслідування кримінального провадження, встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлюється коло осіб, яке має відношення до вчинення кримінального правопорушення, здійснюються заходи щодо встановленні і інших осіб, які мають відношення до наведеного злочину, призначені експертизи.
Загалом, у клопотанні прокурора належним чином розкрита мета накладання арешту.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, може бути виконане.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть можливої конфіскації за рішенням суду.
Тому дослідивши матеріли клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання, в ухвалі слідчого судді зазначається про заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою збереження речових доказів застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт шляхом позбавлення права на розпорядження і користування майном, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, зокрема, привести до неправомірного вибуття майна з власності.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання неправомірного вибуття майна з власності та забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль FORD KUGA, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 2521 см. куб., який зареєстрований за підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , особа якого посвідчується паспортом громадянина України номер НОМЕР_4 , виданий 08.05.2019 Новопсковським відділом УДМС у Луганській області шляхом позбавлення права на розпорядження і користування.
У відповідності до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особами, що були відсутні при її проголошенні, в той же строк з моменту отримання її копії. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Підстави для скасування арешту майна визначені в ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1