Справа № 216/7438/24
Провадження № 3/210/3109/24
іменем України
20 грудня 2024 року
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1
за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 18 грудня 2024 року надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 121 КУпАП за підсудністю на підставі постанови Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року.
Постанова Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року мотивована тим, що місцем вчинення правопорушення ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Місцем проживання ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено: АДРЕСА_1 . З урахуванням ч. 2 ст. 276 КУпАП, вказано, що справа не підсудна Центрально-Міському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області тому матеріали даної адміністративної справи направленню до Дзержинського суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить дл наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Територіальна підсудність передбачає розмежування компетенції із розгляду справ місцевими судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які гарантують, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 2 статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 1 статті 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 278, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом.
Статтею 221 КУпАП передбачено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема й за частиною 4 статті 121 КУпАП.
Статтею 276 КУпАП визначена підсудність розгляду справ про адміністративні правопорушення. За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення (Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2015 від 26.05.2015).
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП для подальшого розгляду за підсудністю до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.
В той же час, постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.11.2024р. визначено підсудність справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Матеріали справи скеровані 17 грудня 2024 року та передані до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу 18 грудня 2024 року.
Згідно з положеннями статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом стом 257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Аналогічну позицію викладено і Пленумом Верховного Суду України у постанові №11 від 11 червня 2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», згідно із пунктом 2 якої роз'яснено судам, що у випадках, коли Законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Діючий Кодекс України про адміністративні правопорушення не встановлює процесуальний порядок направлення справи про адміністративне правопорушення з одного суду до іншого суду. Отже в даному випадку належить застосувати принцип аналогії закону та керуватись положеннями КПК України, які регламентують подібні відносини.
Частиною 2 статті 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Отже, Суд першої інстанції не наділений повноваженнями самостійно змінювати чи визначати підсудність справи, якщо матеріали подані з порушенням статті 276 КУпАП, дані повноваження в розрізі даної справи (ч. 4 ст. 121 КУпАП) належить органу, який склав протокол, зокрема Полку патрульної поліції. Саме цей орган зобов'язаний визначати належний суд для розгляду справи та направляти матеріали до нього. У разі подання матеріалів з порушенням правил підсудності суд має право:
або звернутися до апеляційного суду з поданням для вирішення питання підсудності
або повернути матеріали органу, який склав протокол, для усунення недоліків та направлення до належного суду.
З огляду на вищезазначене, правові підстави для зміни підсудності (направлення справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції) належить до компетенції Дніпровського апеляційного суду матеріали справи про адміністративне правопорушеня відносно ОСОБА_1 підлягають поверненню до суду, який ухвалив постанову.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 257, 276 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст. ч. 4 ст. 121 КУпАП, повернути до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Чайкіна