ЄУН 174/1564/24
н/п 3/174/603/2024
23 грудня 2024 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши матеріал, який надійшов з ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.164 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м.Вільногірськ Дніпропетровської області, громадянки України,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 640485 від 04.12.2024, 04.12.2024, близько 10:00 год., в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , здійснювала господарську діяльність - роздрібну торгівлю тютюновими виробами - сигаретами, алкогольними напоями, не маючи ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, порушила вимоги ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.02.2015 р.№ 222-VIII, зі змінами та доповненнями та ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового».
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано за ч.1 ст.164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Захисник Точилін М.В., в судове засідання не з'явився, надав клопотання про закриття провадження у справі та розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 . В обґрунтування зазначає, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП є суб'єкт господарювання, а ОСОБА_1 таким суб'єктом не являється, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, крім того, описане в протоколі діяння не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Відсутні докази, того, що станом на 04.12.2024 ліцензія ФОП ОСОБА_2 була анульована, крім того, відсутні докази факту впровадження господарської діяльності без отримання ліцензії, зокрема продажу тютюнових та алкогольних напоїв, крім того ФОП ОСОБА_2 відповідного розпорядження про анулювання ліцензій не отримував.
В той же час в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не зазначено, які саме норми статтей Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» порушила остання. В матеріалах справи міститься ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на ім'я ФОП ОСОБА_2 з терміном дії пізніше ніж день складання протоколу.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили, що гр. ОСОБА_3 здійснювала продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв третім особам.
Обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність події в зазначену дату та час, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ознайомившись зі змістом клопотання захисника, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши докази з точки зору їх достатності, допустимості та взаємозв'язку, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та в ньому має бути зазначено, в тому числі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
До того ж, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Виходячи з аналізу вказаних норм, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання, однак будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 , є суб'єктом підприємницької діяльності матеріали справи не містять.
При складенні протоколу, посадовою особою зазначено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ФОП ОСОБА_2 , продаж тютюнових та алкогольних напоїв без відповідної ліцензії здійснювала ОСОБА_3 , а протокол складено відносно ОСОБА_1 , при цьому не вказано у чому саме полягала винна поведінка ОСОБА_1 , у порушенні порядку провадження господарської діяльності, тобто суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП в діях останньої при складенні протоколу посадовою особою належним чином не встановлена, а суд не може уточнювати фабулу правопорушення при розгляді справи оскільки це буде становити порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідні суспільні відносини регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», однак в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на частину та пункт ст.15 вказаного закону.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 , не конкретизована, суб'єкт правопорушення належним чином не встановлений, достатніх, допустимих та безсумнівних доказів на підтвердження її винуватості не надано, а суд не може редагувати фабулу правопорушення самостійно та відшукувати докази, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, слід закрити за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення в її діях.
Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст.40-1, п.1 ст.247, ч.1 ст.164, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя підпис Т.М.Данилюк