№ 207/5953/24
№ 2/207/1760/24
23 грудня 2024 року м.Кам'янське
Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Сердюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», м.Київ
до ОСОБА_1 , м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12 920,10грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов кредитного договору №291989160 від 17.12.2021, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024, укладеним між ним та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», яке набуло право вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.202305, яке в свою чергу набуло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Старокоженко Б.О. просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на погашення відповідачем заборгованості на користь ТОВ "Таліон-Плюс" та недоведеність переходу права вимоги від первісного кредитора.
Ухвалою суду від 07.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 03.12.2024 на 11 годин 00 хвилин.
03.12.2024 розгляд справи відкладено до 23.12.2024 до 14:00 годин.
23.12.2024 учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників.
Позивач у поданій позовній заяви просить провести розгляд справи за відсутністю його представника.
Представник відповідача у поданій заяву просить розглянути справу без його участі, у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, 17.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір №291989160 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами п.1.1 якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка фінансова допомога".
Відповідно до п.1.3 договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 9000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 16.01.2022.
Вказаний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9Е32F.
28.11.2018 між TOB «Манівео» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 між TOB «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до п.2.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
За умовами п.1.3 договору, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, як виникнуть в майбутньому.
Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги (п.1.2 договору).
Згідно з п.4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
30.10.2023 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
30.09.2024 між ТОВ "Юніт Капітал" (надалі - фактор) та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №3009/24, відповідно до п.1.1 якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору.
Клієнт гарантує та відповідає перед фактором за дійсність грошових вимог, право за якими відступається факторові за цим договором (п.1.4 договору).
Права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акта прийому-передачі реєстру боржників (п.1.5 договору).
30.09.2024 між ТОВ "Юніт Капітал" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №3009/24 від 30.09.2024, який свідчить про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 1 644 грн, після чого, з урахуванням п.1.2 договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024, від клієнта до фактору переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованостей 55 947 679,30 грн. Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики..
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що набув право вимоги за кредитним договором №291989160 від 17.12.2021, на підставі договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024, укладеним між ним та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», яке набуло право вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.202305, яке, в свою чергу, набуло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст.519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що ч.1 ст.514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу.
В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 в справі № 243/11704/15-ц).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст. 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20.)
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Судом встановлено, що правовідносини за кредитним договором №291989160 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли 17.12.2021, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
Таким чином, на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 1 за зазначеним вище кредитним договором. Отже, у ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» також було відсутнє право на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 914/868/17).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 по справі №916/2040/20).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ТОВ «Юніт Капітал» не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав з боку ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №291989160 від 17.12.2021, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК Українисудові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача..
Керуючись ст. ст.141,259,263,265,268,354,355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Бушанська