Справа № 199/10702/24
(1-кп/199/954/24)
іменем України
23.12.2024 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12024053230000289 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2024, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Добропіллі Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, є особою з інвалідністю 2 групи, не одруженого, не маючого на утримані малолітніх або непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-19.12.2024 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.309 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-BP (із подальшими змінами та доповненнями), Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 6 травня 2000 року №770 (із подальшими змінами та доповненнями), Наказу МОЗ України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01 серпня 2000 року № 188 (із подальшими змінами та доповненнями), вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин.
Так, 04.12.2024 приблизно о 13:30, ОСОБА_3 пересуваючись на інвалідному візку по вул. Кисловодській у місті Добропіллі, Покровського району, Донецької області, де на узбіччі дороги виявив ZIP-пакет з порошкоподібною речовиною. Будучи особою, яка раніше вживала наркотичні засоби та психотропні речовини, за зовнішнім виглядом пакування та речовини в даному згортку зрозумів, що це психотропна речовина. ОСОБА_3 підняв вищевказаний згорток та поклав до закатаної штанини правої ноги одягнутих на ньому спортивних штанів, тим самим незаконно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1 -феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) для особистого вживання, без мети збуту.
Цього ж дня, о 14:04 ОСОБА_3 , маючи при собі ZIP-пакет з порошкоподібною речовиною та рухаючись біля буд. 6 по вул. Ентузіастів, м. Добропілля, Покровського району, Донецької області, був зупинений працівниками поліції з метою перевірки документів, згідно ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», в ході чого останній повідомив, що при собі має наркотичний засіб.
В подальшому, в період часу з 14 год. 09 хв. по 04 год. 47 хв., з добровільного письмового дозволу ОСОБА_3 , в присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого останній самостійно, з закатаної штанини правої ноги одягнутих на ньому спортивних штанів, надав для огляду ZIP-пакет з порошкоподібною речовиною, масою 0,6670 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин- 1 -іл-пентан-1-он) становить 0,5427 г., яку останній незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище він визнає повністю. ОСОБА_3 пояснив, що розуміючи протиправність своїх дій, знайшов закладку із психотропною речовиною та почав зберігати при собі для власного вживання без мети.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 також підтверджується, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.
Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 04.12.2024 в присутності понятих за участю ОСОБА_3 проведено огляд останнього за адресою: Донецька область м. Добропілля, вул. Ентузіастів, 6. ОСОБА_3 добровільно видав з одягнених на нього спортивних штанів зип-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яку було вилучено та відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 14.12.2024 визнано в якості речового доказу і передано для зберігання до камери схову ВП№1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-24/8870-НЗПРАП від 09.12.2024 надана на дослідження порошкоподібна речовина масою 0,6670г. містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,5427.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведеності вини у їх вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії, в межах пред'явленого прокурором обвинувачення, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, як такі, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту.
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, каяття обвинуваченого ОСОБА_3 до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Суд розуміє як активне сприяння розкриттю злочину дії винного, спрямовані на те, щоб надати допомогу органу слідства у розкритті кримінального правопорушення та встановленні фактичних обставин.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
5.Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до проступків, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, за місцем проживання скарг не надходило, на утримані малолітніх та непрацездатних не має, раніше судимий.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді пробаційного нагляду, обвинувачений просив призначити покарання не пов'язане із позбавленням волі, також суд враховує наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, оскільки ОСОБА_3 кримінальне правопорушення за даним вироком вчинив до ухвалення відносно нього 19.12.2024 вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська .
Тому, саме це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи обставини саме даного провадження та особу ОСОБА_3 , призначення більш суворого виду покарання, буде становити надмірний тягар для останнього.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.
6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2024 яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, - більш суворим за даним вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
На підставі ч.2 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судових експертиз в сумі 1989,75 гривень.
Речові докази:
-особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,5427, що зберігається в камері схову ВП№1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області - під порядковим номером 892) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5