Ухвала від 16.12.2024 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року Справа № 915/1097/20

м. Миколаїв

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників учасників у справі:

від боржника: Царюк В.В. та Шуліма Д.В. (в залі суду)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Шалашний Л.О. (в залі суду)

від АТ “НАЕК “Енергоатом» Погосян Світлана Геннадіївна (поза межами суду)

від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Маковецький Є.В. (в залі суду)

від АТ "Українська оборонна промисловість" Гетта Т.М. (поза межами суду)

від державного органу з питань банкрутства Кремізіон Н.А. (в залі суду)

розглянувши у судовому засіданні матеріали

заяви гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання кредиторських вимог в сумі 65798,72 грн (вх. 14701/21 від 29.09.2021)

у справі 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код 14313240);

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).

Наразі у справі здійснюється процедура розпорядження майном боржника.

Ухвалою від 12.11.2024 суд залишив без руху заяву ОСОБА_1 (про визнання кредиторських вимог в сумі 65798,72 грн (вх. 14701/21 від 29.09.2021) у зв'язку відсутністю доказів сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги, встановив 5-денний строк на усунення недоліків та роз'яснив заявнику наслідки невиконанні вимог даної ухвали.

Указана ухвала надіслана на адресу заявниці - АДРЕСА_1 .

Згідно поштового повідомлення про вручення указану ухвалу заявниця отримала 22.11.2024.

Таким чином, процесуальний строк для усунення недоліків заяви про грошові вимоги, встановлений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2024 у справі для позивача, з урахуванням вихідних днів, тривав до 27.11.2024 включно.

Суд констатує, що у строк до 27.11.2024 ані станом на час розгляду справи заявник недоліки заяви про грошові вимоги не усунув.

Відповідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст вказаної норми свідчить про те, що за заявою учасника справи може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Водночас, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Як уже було наведено вище, процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви для позивача тривав до 27.11.2024 включно.

З клопотанням про продовження строку для усунення недоліків заявниця не зверталася.

За змістом п.8 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

За такого, на підставі п.8 ч.1 ст.226 ГПК України заяву гр. ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог в сумі 65798,72 грн належить залишити без розгляду.

При цьому, судом взято до уваги наступне.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі “Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух

Суд зауважує, що залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника (кредитора) права на звернення в подальшому з відповідною заявою у порядку, визначеному законодавством.

Керуючись ст. 2, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 14, 176, 226, 234 ГПК України

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву гр. ОСОБА_1 (вх. 14701/21 від 29.09.2021) про визнання кредиторських вимог в сумі 65798,72 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 23.12.2024.

Суддя Т.М. Давченко