Ухвала від 16.12.2024 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про розгляд заяви кредитора

16 грудня 2024 року Справа № 915/1097/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників учасників у справі:

від боржника: Царюк В.В. та Шуліма Д.В. (в залі суду)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Шалашний Л.О. (в залі суду)

від АТ “НАЕК “Енергоатом» Погосян Світлана Геннадіївна (поза межами суду)

від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Маковецький Є.В. (в залі суду)

від АТ "Українська оборонна промисловість" Гетта Т.М. (поза межами суду)

від державного органу з питань банкрутства Кремізіон Н.А. (в залі суду)

розглянувши у судовому засіданні матеріали

заяви гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

про визнання кредиторських вимог до боржника

у справі 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240);

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).

Наразі у справі здійснюється процедура розпорядження майном боржника.

Ухвалою від 12.11.2024 суд залишив без руху заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог в сумі 171120,00 грн (вх. 2623/22 від 21.02.2022) у зв'язку відсутністю доказів сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги.

Указана ухвала надіслана на адресу заявниці - АДРЕСА_1 .

Згідно поштового повідомлення про вручення указану ухвалу заявниця отримала 22.11.2024.

На виконання вимог ухвали суду від 12.11.2024 гр. ОСОБА_1 подала суду заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з тим, що розмір судового збору (який на момент подання заяви з вимогами до боржника становить 4962,00 грн.) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.

Ухвалою суду від 12.12.2024 звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі 915/1097/20, заяву прийнято до розгляду, призначено її розгляд на 16.12.2024, зобов'язано розпорядника майна та боржника надати суду письмове повідомлення про результат розгляду вимог кредитора.

Ухвала надіслана учасникам справи та оприлюднена для безкоштовного та вільного доступу у Єдиному Державному реєстрі судових рішень.

Боржник надав суду відзив щодо грошових вимог до боржника, за змістм якого повністю визнає заявлені вимоги.

В судовому засіданні 16.12.2024 представник боржника та розпорядник майна визнали заявлені грошові вимоги гр. ОСОБА_2 у повному обсязі.

Заявниця до суду не з'явилася, проте її відсутність не перешкоджає розгляду заяви, тому з метою дотримання принципу процесуальної економії та з урахуванням безпекової ситуації у країні суд вважає можливим розглянути заяву гр. ОСОБА_1 без її участі.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 вказаної статті також визначено, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Заява гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника була подана до суду з пропуском строку, встановленого судом згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зі змісту заяви гр. ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість боржника у загальній сумі 171120,00 грн. складається із заборгованості з середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Так, згідно судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2019 у справі № 490/9320/19, який набрав законної сили 24.12.2019, стягнуто з Боржника на користь кредитора грошові кошти у розмірі 171120,00 грн у якості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Отже, вказані вимоги є безспірними, визнаними боржником та розпорядником майна і підтверджені судовим рішенням, копію якого додано до матеріалів заяви.

Станом на дату звернення заявника з грошовими вимогами до банкрута як і на час розгляду цієї заяви рішення суду не виконано, заборгованість не сплачена.

Вказані вимоги виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство та є конкурсними.

Щодо черговості задоволення кредиторських вимог гр. Вахович суд зазначає, що положеннями статті 64 КУзПБ визначено відповідну черговість задоволення кредиторських вимог.

Так, до Згідно з положеннями статті 64 КУзПБ, у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 надано наступний правовий висновок: "З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 вказала, що правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заявлені до визнання вимоги є вимогами 4 черги задоволення, оскільки як встановлено судом, вказана заборгованість не відноситься до заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу.

Відтак, суд визнає грошові вимоги гр. ОСОБА_1 в розмірі 171120,00 грн. які складаються із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (4 черга задоволення).

Керуючись ст. 2, 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240) у загальній сумі 171120,00 грн (4 черга).

2. Ухвалу надіслати кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23.12.2024.

Суддя Т.М.Давченко