вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
12 грудня 2024 рокуСправа № 912/2656/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
до: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", (бульвар Студентський, 15, м. Кропивницький, 25015)
про стягнення 35 272 701,40 грн
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,
представники учасників справи участі в судовому засіданні не брали,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (далі - ПРАТ "Кіровоградобленерго") про стягнення 35 272 701,40 грн заборгованості, з яких: 34 664 714,10 грн основного боргу, 401 067,72 грн інфляційних втрат та 206 919,58 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначило, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0532-02041-ПП від 01.01.2024 в частині своєчасного виконання грошового зобов'язання з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою від 23.10.2024 року господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.11.2024.
06.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
08.11.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.
Ухвалою від 21.12.2024 господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 912/2656/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.12.2024.
Представники сторін участі в судовому засіданні не брали, хоча сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про вручення електронного листа.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 12.12.2024 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке:
Приватне акціонерне товариство НЕК "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
Приватне акціонерне товариство НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2. Статуту НЕК "Укренерго".
25.10.2023 комерційним директором ПрАТ "Кіровоградобленерго" - Ліхманом О.О. підписана, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, та подана позивачу заява-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії ( а.с. 26 з об.- 27 з об.).
31.10.2023 НЕК "Укренерго" на адресу відповідача надіслано повідомлення №01/57621 про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, в якому вказано дату акцептування договору №0532-02041-ПП - 01.01.2024 ( а.с. 26 з об.- 27 з об.).
Відтак, судом встановлено, що між НЕК "Укренерго" та ПрАТ "Кіровоградобленерго" як користувачем укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0532-02041-ПП (далі - договір) від 01.01.2024, шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептуванням позивачем вказаної заяви відповідача ( а.с. 18 з об. -23 з об.).
Відповідно до п. 2.1. Договору (в редакції чинній на час існування спірного періоду) за цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
За змістом п. 4.1.-5.1. Договору (в редакції чинній на час існування спірного періоду) для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги.
Плановий обсяг визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі-АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.
Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середнім курсом гривні до євро Національного банку України за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити Користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO- E. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.
При розрахунку вартості наданої послуги застосовується:
для користувачів-підприємств "зеленої" електрометалургії, а також електропостачальників, що здійснюють постачання електричної енергії підприємству "зеленої" електрометалургії - тариф на послуги з передачі електричної енергії для підприємств "зеленої" електрометалургії (у випадку підтвердження цим підприємством відповідного статусу та встановлення для ОСП відповідного тарифу згідно з чинним законодавством);
для Користувачів, що здійснюють експорт/імпорт електричної енергії до/з країн периметру у період після приєднання ОСП до ІТС механізму - ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру;
для інших Користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії).
Ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.
Відповідно до п. 6.1.- 6.2., 6.4. Договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання_передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання_передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта приймання - передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Відповідно до п. 1 п. 7.1. Договору виконавець має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в п. 2 п. 9.3. Договору обов'язком користувача здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послуги на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 10.3.- 10.4. Договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом приставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
Позивач зазначає що, що оплата за договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (календарний місяць) 3-ма платежами протягом розрахункового місяця, а за наслідком завершення відповідного розрахункового періоду здійснюється остаточний розрахунок на підставі акта приймання-передачі послуги. Тобто, застосована у договорі правова конструкція передбачає три грошові зобов'язання користувача щодо поетапної попередньої оплати планової вартості послуги, що перетворюється на одне грошове зобов'язання за актом приймання_передачі послуги, що становить різницю між вартістю фактично наданої послуги визначеної в акті та сумою попередньо сплаченої вартості послуги відповідного розрахункового періоду. Водночас якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданої послуги згідно з актом приймання-передачі послуги, у користувача, на підставі відповідного останнього, виникає обов'язок сплатити грошове зобов'язання на вказану суму. При цьому обов'язок сплатити відповідне грошове зобов'язання виникає на підставі, зокрема, акта приймання-передачі послуги та строк його виконання становить до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно).
На виконання умов договору, протягом червня - серпня 2024 року, позивачем надано, а відповідачем отримано послугу на загальну суму 34 664 714,10 грн.
Так, у червні 2024 позивачем було надано (сформовано) (а.с. 55-57):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактуру від 15.06.2024 №ПР-0015739/0532-02041-ПП на плановий обсяг 6 373,004 МВт*год на суму 4 042 294,46 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2. договору мав бути оплачений не пізніше 18.06.2024. ;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактуру від 25.06.2024 №ПР-0016221/0532-02041-ПП на плановий обсяг 5 416,872 МВт*год на суму 3 435 835,24 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2. договору мав бути оплачений не пізніше 28.06.2024;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактуру від 05.07.2024 №ПР-0016696/0532-02041-ПП на плановий обсяг 12 398,120 МВт*год на суму 3 183 971,84 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2 договору мав бути оплачений до 08.07.2024.
30.06.2024 позивачем складено та надіслано відповідачу акт приймання-передачі Послуги за червень 2024 року (а.с. 82), відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 17 197,400 МВт*год вартістю 10 908 035,66 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 11.07.2024, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 6.4. договору - до 15.07.2023.
Вказаних вище платежів, в порушення умов договору, відповідачем здійснено не було, тому позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, за порушення здійснення розрахунків за червень 2024 року відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 11 231 345,89 грн заборгованості, з яких: 10 908 035,66 грн основного боргу, 229 068,75 грн інфляційних втрат, 94 241,48 грн 3% річних.
У липні 2024 позивачем було надано (сформовано) (а.с. 49-51):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактуру від 15.07.2024 №ПР-0017665/0532-02041-ПП на плановий обсяг 5 413,621 МВт*год на суму 3 433 773,18 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2. договору мав бути оплачений не пізніше 18.07.2024;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактуру від 25.07.2024 №ПР-0018150/0532-02041-ПП на плановий обсяг 5 823,963 МВт*год на суму 3 694 046,54 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2. договору мав бути оплачений не пізніше 28.07.2024;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактуру від 05.08.2024 №ПР-0018640/0532-02041-ПП на плановий обсяг 6 941,630 МВт*год на суму 4 402 964,84 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2 договору мав бути оплачений до 08.08.2024.
31.07.2024 позивачем складено та надіслано відповідачу акт приймання-передачі Послуги за липень 2024 року (а.с. 80), відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 18 078,019 Вт*год вартістю 11 466 598,20 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 11.08.2024, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 6.4. договору - до 15.08.2023.
Враховуючи викладене, за порушення здійснення розрахунків за липень 2024 року відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 11 708 027,93 грн заборгованості, з яких: 11 466 598,20 грн основного боргу, 171 998,97 грн інфляційних втрат, 64 430,76 грн 3% річних.
У серпні 2024 позивачем було надано (сформовано) (а.с. 52-54):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактуру від 15.08.2024 №ПР-0019631/0532-02041-ПП на плановий обсяг 6 040,607 МВт*год на суму 3 831 460,37 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2. договору мав бути оплачений не пізніше 18.08.2024;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактуру від 25.08.2024 №ПР-0020124/0532-02041-П на плановий обсяг 6 348,299 МВт*год на суму 4 026 624,48 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2. договору мав бути оплачений не пізніше 28.08.2024;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактуру від 05.09.2024 №ПР-0020621/0532-02041-ПП на плановий обсяг 6 377,355 МВт*год на суму 4 045 054,24 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 6.2 договору мав бути оплачений до 08.09.2024.
31.08.2024 позивачем складено та надіслано відповідачу акт приймання-передачі Послуги за серпень 2024 року (а.с. 81), відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 19 376,305 МВт*год вартістю 12 290 080,24 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 11.09.2024, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 6.4. договору - до 15.09.2023.
Враховуючи викладене, за порушення здійснення розрахунків за серпень 2024 року відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 12 333 327,58 грн заборгованості, з яких: 12 290 080,24 грн основного боргу та 43 247,34 грн 3% річних.
Відповідач надані послуги в червні - серпні 2024 року не оплатив, у зв'язку з чим його заборгованість за цей період становить 34 664 714,10 грн.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем прострочив, надану послугу за спірний період не сплатив, внаслідок чого у ПрАТ "Кіровоградобленерго" за вказаний вище період виникла відповідна заборгованість. Вищезазначене стало підставою для стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.
При розгляді справи суд враховує таке.
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 526, 525 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Положенням ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено вище, в укладеному Договорі сторонами погоджено порядок та строки виконання зобов'язань з оплати наданих послуг.
Сторони погодили підстави для здійснення розрахунків - рахунки, акти приймання - передачі Послуги, акти коригування.
Матеріалами справи (актами приймання-передачі послуг, актами коригування) підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором. Відповідач не заперечує отримання ним відповідних послуг.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Суд установив, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за Договором з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за надані в червні-серпні 2024 року послуги в сумі 34 664 714,10 грн.
Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не спростував доводи позивача, не надав докази на підтвердження повної сплати заборгованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 34 664 714,10 грн.
Позивач також заявив до стягнення з відповідача 401 067,72 грн інфляційних втрат та 206 919,58 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення з оплати основного боргу.
Позивач здійснив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення поетапної попередньої оплати вартості планового обсягу послуг та прострочення проведення розрахунків за фактичний обсяг наданих послуг за відповідні періоди.
Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд установив, що такий розрахунок є арифметично правильним, відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Відповідач не подав контррозрахунку на спростування заявлених позивачем вимог, натомість у відзиві просить зменшити розмір 3% річних до 20 691,96 грн, посилаючись на те, що прострочення виконання зобов'язання сталося не з його вини.
Розглядаючи заяву відповідача про зменшення розмір 3% річних, суд враховує таке.
В обґрунтування поданої заяви відповідач, зокрема, зазначив: внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ проти України відбулося критичне падіння рівня оплати послуг відповідача з розподілу електроенергії з боку постачальників та споживачів. За даними Балансу (Звіт про фінансовий стан) відповідача на 31.12.2022 (а.с. 68-69) та Балансу (Звіт про фінансовий стан) відповідача на 31.12.2023 (а.с. 70-71) дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги збільшилася в понад 5 разів, з 21 739 тис. грн до 115 684 тис. грн.
Відповідач зазначає, що суттєве погіршення фінансової спроможності відповідача також є наслідком падіння обсягів розподілу електроенергії та значним збільшенням технологічних втрат в мережах, в т.ч. внаслідок транзитних перетікань в інтересах позивача. Відмова НКРЕКП протягом 2023 та І-го півріччя 2024 року переглядати тарифи для відповідача поглиблює фінансову кризу. За таких умов, всі зусилля та наявні кошти відповідача спрямовуються на фінансування тільки та виключно невідкладних потреб, таких як улаштування інженерного захисту елементів об'єктів критичної інфраструктури, експлуатаційне утримання мереж, ліквідацію наслідків стихії. Незважаючи на те, що безпосередньо на території Кіровоградської області активні бойові дії не ведуться, персонал відповідача призивається на військову службу під час мобілізації, значну частину автотранспортної техніки та спецмеханізмів відповідача залучено для потреб сил оборони, ускладнено придбання обладнання та паливно-мастильних матеріалів навіть в обсягах, необхідних для проведення аварійно-відновлювальних робіт. Крім того, нормальна та безпечна робота персоналу відповідача значно ускладнюється численними повітряними тривогами. Відповідач вказує, що основною причиною виникнення заборгованості є невідповідність встановлених тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли протягом 2022-2023 років, обґрунтованому рівню витрат у складі структури тарифів, а також збільшення обсягів транзитних перетікань електричної енергії позивача мережами 150 кВ відповідача, які призвели до помітного зростання технологічних витрат електричної енергії. Такий катастрофічний фінансово-економічний стан відповідача фактично унеможливив забезпечення належного фінансування виробничої діяльності та, як наслідок, призвів до виникнення боргу відповідача перед позивачем.
Відповідач зауважує, що постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2333 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ "КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання" тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для Товариства спочатку було встановлено на 1-й квартал 2024 року і мали бути переглянуті (збільшені) з 01.04.2024 та 01.07.2024, але були залишені без змін на рівні першого кварталу та знов не покривають необхідні виробничі витрати (оскаржено відповідачем до Кіровоградського окружного адміністративного суду, справа № 340/4844/24) ( а.с. 74-75 з об.).
Відповідач підкреслює, що цією ж постановою НКРЕКП затвердила структуру тарифів відповідача, яка не передбачає отримання прибутку від здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії взагалі, тобто 0 (оскаржено відповідачем до Київського окружного адміністративного суду, справа № 320/5716/24) ( а.с. 72).
Враховуючи викладене, з метою дотримання принципу пропорційності та розумного балансу інтересів сторін, відповідач просить суд зменшити розмір 3% річних, стягнення яких вимагає позивач, до 20 691,96 грн.
Позивач проти зменшення розмір 3% річних заперечує.
Відповідно до положень ст. 611, 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума 3% річних від суми боргу є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та триманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки формульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц. Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні положення також містить ч. 3 ст. 551 ЦК України, положення якої надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Тобто заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери.
Окрім того, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18|12-79гс19).
Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності, яка регулюється загальними нормами про цивільно-правову відповідальність. Водночас зазначене дає підстави також для висновку про те, що розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання може бути зменшений судом.
Такі висновки узгоджуються, зокрема, з правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15- ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та постанові Верховного суду від 15.08.2023 у справі № 924/1277/20.
Крім того, у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Судом також враховано відсутні в матеріалах справи докази понесених позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань саме за даним Договором або погіршення матеріального стану товариства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.
У розрізі зазначеного вище, суд вважає необхідним вказати на те, що відповідне зменшення 3% річних є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, що узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання 3% річних як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/13801/19.
Вказані норми права дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру неустойки з розміром збитків кредитора як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.
Суд також враховує, що окрім 3% річних позивач нарахував інфляційні втрати, які визнані судом обґрунтованими, та в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем у вказаний період прострочення оплати.
З огляду на всі фактичні обставини справи, встановлені судом, приймаючи до відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов'язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру 3% річних на 50 % відсотків до 103 459,79 грн і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 34 664 714,10 грн основного боргу, 401 067,72 грн інфляційних втрат та 103 459,79 грн 3% річних, а також 423 272,42 грн судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (бульвар Студентський, 15, м. Кропивницький, 25015, ідентифікаційний код 23226362) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) 34 664 714,10 грн основного боргу, 401 067,72 грн інфляційних втрат та 103 459,79 грн 3% річних, а також 423 272,42 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".
Повний текст рішення складено 23.12.2024.
Суддя М.С. Глушков