вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3553/23
Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/3553/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, бульв. Л. Українки, 26, оф. 411)
до Фізичної особи-підприємця Шевченко Тетяни Леонідівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 65224,65 грн,
без повідомлення (виклику) сторін.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шевченко Тетяни Леонідівни (далі - відповідач) про стягнення 65224,65 грн заборгованості за договором про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань щодо сплати позивачу тіла кредиту в сумі 39307,15 грн та процентів в сумі 25917,50 грн, що разом становить загальну суму 65224,65 00 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі №911/3553/23 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.
В установлений строк позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви від 11.01.2024, якою усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №911/3553/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв'язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.
До Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечував факт укладання з позивачем договору про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007 та отримання кредитних коштів. Втім, за твердженням відповідача, у нього відсутня заборгованість за вказаним договором, оскільки позивач залишив поза увагою здійснені позивачем оплати від 31.08.2021 у розмірі 11520,00 грн, від 14.09.2021 у розмірі 11520,00 грн, від 28.09.2021 у розмірі 11520,00 грн. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів несплати відповідачем суми основного боргу та процентів за користування кредитом.
До Господарського суду Київської області за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи модуль «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення від 27.02.2024, в яких позивач проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечує, обґрунтовуючи тим, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом станом на 22.11.2023, в якому відображено всі нарахування за кредитом та надходження грошових коштів від відповідача, зокрема і їх розподіл для погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом. Позивач підтверджує, що відповідачем 14.09.2021 здійснено оплату у розмірі 11520,00 грн та 28.09.2021 здійснено оплату у розмірі 11520,00 грн, що відображено у названому розрахунку. В той же час, позивач зазначає, що 31.08.2021 відповідачем здійснено оплату у розмірі 3770,00 грн а не як вказує відповідач у розмірі 11520,00 грн. Зазначені оплати було враховано відповідачем та зменшено суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами на відповідні суми, що також відображено у наданому розрахунку. Позивач звертає увагу, що відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості за кредитним договором, як і не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву. Подані позивачем додаткові пояснення від 27.02.2024 суд розцінює як відповідь на відзив.
Відповідач своїм процесуальним правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечення на відповідь на відзив до суду не надіслав.
Клопотання позивача про витребування в АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалась банківська карта № НОМЕР_1 на ім'я Шевченко Тетяни Леонідівни; інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 14.06.2021 по 09.01.2023 включно суд залишає без задоволення, оскільки поданих позивачем доказів достатньо для вирішення спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення на них, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Шевченко Тетяною Леонідівною (далі - позичальник) укладено в електронній формі договір про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007 (далі - договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 35000,00 грн (тридцять п'ять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (п.1 договору)
Відповідно до п.2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Пунктом 9 договору закріплено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» від 12.03.2021 (далі - правила-1) визначено загальні положення та терміни, що використовуються при укладанні договору про надання коштів у кредит та інші умови.
Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» від 22.06.2021 (далі - правила-2) визначено загальні положення та терміни, що використовуються при укладанні договору про надання коштів у кредит та інші умови.
Відповідно до п.2.18 правил-1 відмова в наданні кредиту можлива у випадках (зокрема, але не виключно): ненадання заявником відомостей про себе та свій фінансовий стан, що вимагаються законодавством або внутрішніми документами кредитодавця; негативна кредитна історія заявника; при заповненні заявки вказані недостовірні та/або помилкові дані.
Підпунктом 4.2.2.2 п.4.2 правил-1 позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту, до закінчення терміну його дії.
Відповідно до п.5.1 правил-2 обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби,з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно).
Згідно з п.5.3 правил-1 заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до графіку платежів, встановлений договором про надання кредиту. Датою повернення (погашення) кредиту так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору про надання кредиту при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.
Відповідно до п.5.4 правил-1 в разі надходження платежу від позичальника, що перевищує розмір періодичного платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець зараховує кошти в наступний період згідно графіку платежів.
Згідно з п.5.5 правил-1 у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу - відшкодовуються витрати кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); 2) у другу чергу - нараховані кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту - у разі їх нарахування; 3) у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; 4) у четверту чергу - проценти за користування кредитом; 5) у п'яту чергу - сума кредиту.
Крім то, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та Фізичною особою-підприємцем Шевченко Тетяною Леонідівною укладено в електронній формі додаткову угоду від 17.08.2021 №1 (далі - додаткова угода) до договору №059947-КС-007 про надання кредиту від 14.06.2021, відповідно до умов якої кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 17.08.2021 сума неповернутого Позичальником кредиту (отриманого відповідно до договору про надання кредиту №059947-КС-007 від 14.06.2021) становить: 24479,42 грн (п.1 додаткової угоди).
Відповідно до п.2 додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовились, що після укладення Додаткової угоди: кредит збільшується на 25000,00 грн та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 25000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі. Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 49479,42 грн.
Згідно з п.5 додаткової угоди після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту: - загальна сума отриманого кредиту становить: 49479,42 грн (п.1 та п.2.1 додаткової угоди); - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 92159,97 грн.
Відповідно до п.2.21 правил-2 відмова у наданні кредиту можлива у випадках (зокрема, але не виключно): ненадання заявником відомостей про себе та свій фінансовий стан, що вимагаються законодавством або внутрішніми документами кредитодавця; негативна кредитна історія заявника; при заповненні заявки вказані недостовірні та/або помилкові дані.
Підпунктом 4.2.2.2 п. 4.2.2 правил-2 на позичальника покладено обов'язок повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту до закінчення терміну дії договору, що кореспондує праву кредитодавця, що визначене у пункті 4.3.1.3, вимагати від позичальника повернення суми кредиту, сплати комісії та комісії за зміну умов договору, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу) у разі її нарахування та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених договором та додатковою угодою.
Відповідно до положень розділу 5 правил-2 визначається порядок нарахування процентів, комісії, черговість погашення вимог та повернення кредиту: п.5.1 - обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування; п.5.2 - нарахування комісії здійснюється в момент укладання договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено графіком платежів; п.5.3 - заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до графіку платежів, встановленого договором про надання кредиту або додатковою угодою. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору про надання кредиту (Додатковою угодою) при безготівкових розрахунках вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця; п.5.6 - у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: у першу чергу - відшкодовуються витрати кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); у другу чергу - нараховані кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту у разі їх нарахування; у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; у четверту чергу -проценти за користування кредитом; у п'яту чергу - сума кредиту.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 35000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.06..2021 №29064 з призначенням платежу «№5168745303788464 ІПН 2965110347 Перерах. Коштів Шевченко Т.Л. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №059947-КС-007 від 14.06.2021 Без ПДВ», та на виконання додаткової угоди позивачем перераховано 25000,00 грн що підтверджується квитанцією від 17.08.2021 №434566453 на суму 25000,00 грн з призначенням платежу «Перерах коштів Шевченко Т.Л. ІПН НОМЕР_3 зг Дод угоди від 17.08.2021 до кредитного дог. №059947-КС-007 від 14.06.2021 Без ПДВ», що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. Позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 65224,65 грн, яка складається з 39307,15 грн заборгованості за отриманим, але не повернутим кредитом, 25917,50 грн заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007, позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Поряд з цим, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.1 та 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно зі ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 Цивільного кодексу України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
Суд встановив, що договір про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007 та додаткову угоду від 17.08.2021 №1 до договору №059947-КС-007 про надання кредиту від 14.06.2021 підписано Фізичною особою-підприємцем Шевченко Т.Л. у відповідності до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується наданою позивачем візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007 та додаткової угоди від 17.08.2021 №1 до договору №059947-КС-007 про надання кредиту від 14.06.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.
Відповідач факт укладання вищезазначених договорів підтвердив, а відтак суд дійшов висновку що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір з відповідними умовами.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.50 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як встановлено в ст.51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивачем належним чином виконано умови договору про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007 та перераховано відповідачу 60000,00 грн, кредитних коштів (двома платіжними документами).
Враховуючи наведене та встановлені судом обставини, а саме: факт наявності у позивача персональних даних відповідача, зокрема, даних платіжної картки; факт перерахування грошових коштів на банківську платіжну картку відповідача, що узгоджується з доказами, наданими позивачем, суд вважає, що докази, надані до матеріалів справи, свідчать про неналежне виконання відповідачем умов укладеного з позивачем договору в частині повернення в повному обсязі отриманих кредитних коштів. Водночас, кредитний договір відповідач у судовому порядку не оспорив, натомість отримав кредитні кошти, користувався ними та частково погашав заборгованість за кредитним договором.
Таким чином, сума основного боргу відповідача за отриманим та неповернутим кредитом на день розгляду справи складає 39307,15 грн, а тому позовна вимога в цій частині є доведеною, обґрунтованою, відповідачем належним чином не спростованою, а отже такою що підлягає задоволенню.
Також, окрім суми неповернутого кредиту, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитом в розмірі 25917,50 грн. Вказані відсотки відповідно до наданого позивачем розрахунку нараховано станом на 07.12.2021.
Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п.1 укладеного між сторонами договору, проценти за користування кредитом за цим договором є фіксованими та становлять 1,01827143 процентів за кожен день користування кредитом.
Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Згідно укладеної між сторонами додаткової угоди №1, вбачається, що термін дії договору продовжувався, разом з цим змінювався Графік платежів для погашення заборгованості.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 17.08.2021, строк кредиту продовжено на 64 дні та термін дії договору продовжено до 07.12.2021. Графік платежів для погашення заборгованості позичальника встановлено до 07.12.2021.
Як слідує з матеріалів справи, відсотки позивачем нараховані за загальний період з 29.09.2021 по 07.12.2023 та складають заявлену до стягнення суму 25917,50 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру відсотків за користуванням кредитом та включаючи фіксований розмір процентної ставки в день - 1,01827143, суд зазначає що здійснений позивачем розрахунок процентів відповідає умовам укладеного між сторонами договору, вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, які зводяться до того, що у нього відсутня заборгованість за вказаним договором, оскільки як стверджує відповідач, позивач залишив поза увагою здійснені позивачем оплати від 31.08.2021 у розмірі 11520,00 грн, від 14.09.2021 у розмірі 11520,00 грн, від 28.09.2021 у розмірі 11520,00 грн, суд зазначає, що в наданому до суду розрахунку заборгованості за кредитом відображені здійснені відповідачем оплати від 14.09.2021 у розмірі 11520,00 грн та від 28.09.2021 у розмірі 11520,00 грн.
В той же час, як зазначає позивач та відображено у наданому розрахунку, 31.08.2021 здійснено оплату у розмірі 3770,00 грн, а не у розмірі 11520,00 грн, як зазначає відповідач. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Дослідивши вказаний розрахунок, судом встановлено, що позивачем враховано зазначені платежі, здійснені відповідачем, у зв'язку з чим, нараховані у відповідний період суми заборгованості за кредитом і процентами за його користування було зменшено на відповідні суми платежів.
До відзиву на позовну заяву відповідачем не надано власного розрахунку (контррозрахунку) заборгованості за кредитним договором, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, на які він посилається та які спростовують заявлену до стягнення заборгованість.
Щодо тверджень відповідача, що нарахування заявлених до стягнення сум, зокрема, основного боргу здійснено невірно, оскільки, на його переконання, суми прострочених платежів по тілу кредиту є завищеними, а проценти за користування кредитними коштами не були предметом укладеного між сторонами договору (приховані проценти), суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось раніше, у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив факт укладання між ним та позивачем договору про надання кредиту від 14.06.2021 №059947-КС-007.
У вказаному договорі та додатках до нього, які є його невід'ємними частинами, сторони погодили істотні умови вказаного договору, зокрема, суми кредиту який надається позичальнику, строки його повернення та розмір процентів за користування кредитними коштами, з огляду на що вказані заперечення відповідача відхиляються судом при вирішенні даного спору.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 39307,15 грн заборгованості за кредитом та 25917,50 грн процентів за користування кредитом є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Інших судових витрат для їх покладення на відповідача позивач не заявив.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до Фізичної особи-підприємця Шевченко Тетяни Леонідівни про стягнення 65224,65 грн, з яких 39307,15 грн заборгованості за кредитом та 25917,50 грн процентів за користування кредитом задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевченко Тетяни Леонідівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, бульв. Л. Українки, 26, оф. 411, ідентифікаційний код 41084239) 39307 (тридцять дев'ять тисяч триста сім) грн 15 коп. заборгованості за кредитом, 25917 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн 50 коп. процентів за користування кредитом та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 23.12.2024.
Суддя О.О. Третьякова