ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2024Справа № 910/2545/24
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення 15499,92 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП, яке сталося 16.10.2023.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву у якому він зазначив, що розрахунок страхового відшкодування має здійснюватися з урахуванням фізичного зносу автомобіля, а також надано платіжну інструкцію № 14818 від 15.03.2024 про сплату на рахунок позивача 8770,63 грн.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3430-IX, Указом від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-IX, Указом від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX, Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX, Указом від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 08 лютого 2025 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
01.04.2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 208.21.2593909 (далі - Договір страхування), строком дії з 13.07.2021 по 12.07.2022, за умовами якого було застраховано транспортний засіб KIA Venga, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
09.07.2022 о 12:26 год. на Дніпровській Набережній у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважний, не обрав безпечну швидкість, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем KIA Venga, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.08.2022 у справі № 755/6686/22, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
11.08.2022 до позивача звернувся власник транспорного засобу KIA Venga, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із заявою про проведення виплати страхового відшкодування для відновлення автомобіля.
Відповідно до Рахунку-фактури №0000002956 від 11.07.2022 складеного ТОВ «Промавтотехсервіс» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу KIA Venga, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 16689,92 грн.
Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування, яке склало: 15499,92 грн, згідно наступного розрахунку: 16689,92 грн (вартість відновлювального ремонту) - 1190 грн (франшиза згідно п. 8 Договору страхування) = 15499,92 грн.
Виплата страхового відшкодування позивачем підтверджується страховим актом № 3.22.02838 та платіжним дорученням № ЦО04204 від 22.07.2022.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_2 , який керував автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , як особи, яка експлуатувала автомобіль Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на законних підставах була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) АТ/001513625 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 130000 грн, франшиза - 0).
Отже, на відповідача полісом АТ/001513625 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_2 , Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час ДТП.
Позивач зазначає, що 05.08.2022 надіслав на електронну пошту відповідача (oranta@oranta.ua) заяву про виплату страхового відшкодування, яка була проігнорована відповідачем, а 05.06.2023 позивач надіслав заяву про виплату страхового відшкодування відповідачу поштою (копії опису вкладення у цінний лист та фіскальнорго чеку додаються). Проте, відповідач проігнорував заяви позивача та не сплатив страхове відшкодування в порядку суброгації, що зумовило звернутися до суду із цим позовом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає, що розраховуючи суму страхового відшкодування потрібно враховувати фізичний знос пошкодженого автомобіля, оскільки рік випуску цього застрахованого автомобіля - 2013.
Відповідач надає свій розрахунок страхового відшкодування та докази оплати ним страхового відшкодування на рахунок позивача у сумі 8770,63 грн, а в задоволенні решти заявленої до стягнення суми відповідач заперечує повністю.
Судом враховано, що пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги вищевказане, оскільки предмет позову в частині 8770,63 грн було погашено на стадії розгляду справи, суд закриває провадження у справі в частині цієї суми.
Враховуючи наведене вище, спір підлягає розгляду в частині позовних вимог на суму 6729,29 грн.
З матеріалів справи вбачається, що рік випуску Застрахованого автомобіля - 2013 рік, тобто, станом на день ДТП (09.07.2022) цьому автомобілю було 9 років (дата першої реєстрації 28.03.2013).
Зі змісту ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), визначає виключні підстави для розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.
Пунктами 1.6 та 8.2 Методики визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності КТЗ за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ.
Відповідно до пунктів 7.38, 7.39 Методики при визначенні розміру коефіцієнта зносу КТЗ береться до уваги строк експлуатації останнього, зокрема, 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів ви робництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
У п. 7.38 Методики значення Е (знос) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк екс плуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ;
Пункт 7.41 Методики встановлює, що значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7.
У даному випадку, оскільки пошкоджений транспортний засіб має термін експлуатації бі льше 9 років, то підлягає застосування зносу транспортного засобу на вартість матеріалів та запчастин.
Згідно розрахунку страхового відшкодування ПАТ НАСК «ОРАНТА» від 14.03.2024 знос у розмірі 55% застосовано до вартості деталей , що замінюються з урахуванням зносу.
Позивачем не було надано заперечень чи своїх пояснень з приводу розрахунку відповідача.
Судом перевірено розрахунок відповідача щодо вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та визнано його таким, що відповідає вимогам закону та наявним у матеріалах справи доказам.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).
Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 6729,29 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Закрити провадження в частині стягнення 8770,63 грн.
У решті позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.