20.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5116/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 (суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро) у справі
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
до Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни
про стягнення 31 295,09 грн. заборгованості за теплову енергію, 354,25 грн. заборгованості за абонентське обслуговування, 5 522,10 грн. інфляційних втрат, 909,97 грн. 3% річних
1. Короткий зміст заявлених вимог
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №234/07 від 27.07.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни заборгованості на загальну суму 38 081,41 грн., з яких: 31 295,09 грн. - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, за період з 05.11.2021р. по 23.03.2023р.; 354,25 грн. - заборгованість за абонентське обслуговування, за період з 05.11.2021р. по 30.04.2023р.; 5 522,10 грн. інфляційні втрати, за період з січня 2022р. по червень 2023р.; 909,97 грн.- 3% річних, за період з 04.01.2022р. по 13.07.2023р..
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії" від 05.11.2021р. щодо своєчасної та повної оплати за послуги з постачання теплової енергії, за період з 05.11.2021р. по 23.03.2023р. та за абонентське обслуговування, за період з 05.11.2021р. по 30.04.2023р..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р. у цій справі, позов Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни про стягнення 31 295,09 грн. заборгованості за теплову енергію, 354,25 грн. заборгованості за абонентське обслуговування, 5 522,10 грн. інфляційних втрат, 909,97 грн. 3% річних задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 31 295,09 грн. заборгованості за теплову енергію, 354,25 грн. заборгованості за абонентське обслуговування, 5 522,10 грн. інфляційних втрат, 909,97 грн. 3% річних та 2 684,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідач своєчасно не сплатив за поставлену теплову енергію, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 31 295,09 грн. та за абонентське обслуговування у розмірі 354,25 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Фізична особа-підприємець Гусак Неля Борисівна подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі № 904/5116/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати; прийняти нове рішення; у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що у відзиві на позовну заяву по даній справі, відповідач заперечував проти позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаними у позовній заяві тарифами, та навів детальне нормативно-правове обґрунтування такої позиції. З невідомих та не зрозумілих відповідачу причин господарський суд даний відзив на позовну заяву не побачив та відповідно не дослідив і не надав оцінки аргументам відповідача проти позовних вимог.
Апелянт наголошує, що між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ФОП Гусак Неля Борисівна укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 4476 від 21 липня 2017 року, який є чинним на теперішний час. За доводами скаржника, Договору №4476 від 05.11.2021, на який посилається позивач у своєму позові, укладено не було. При цьому, старі договори зі споживачами не передбачають можливість застосування виконавцями послуг Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика № 315).
Апелянт зазначає, що відповідно до роз'яснень Міністерства розвитку громад та територій України, в тому числі які надавались листом від 02.05.2019 № 7/10.1/7260-19 до КМДА, Методика № 315 може застосовуватись виключно до нових договорів, які укладено згідно з вимогами Закону № 2189-VIII.
На переконання скаржника, підприємства теплопостачання не можуть застосовувати Методику № 315 та здійснювати будь-які додаткові нарахування, оскільки вона була розроблена Мінрегіоном на виконання Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Закону № 2189-VIII (який вступив у дію з 01.05.2019).
Скаржник наголошує, що кожного місяця отримуючи від позивача рахунок фактуру та акт наданих послуг, відповідач письмово висловлювала незгоду з розрахунком вартості спожитих послуг та повертала позивачу дані документи разом з письмовою вимогою здійснити перерахунок вартості послуг за діючим тарифом, встановленим договором № 4476 від 21 липня 2017 року між ФОП Гусак Неля Борисівна та КПТМ "Криворіжтепломережа" на умовах визначених цим договором, а саме з розрахунковим тарифом 1917,636грн/ Гкал з ПДВ, до моменту 2-х стороннього підписання нової угоди в терміни передбачені діючим законодавством, та повідомляла, що після перерахування вартості послуг за відповідний період та надання відповідного акту і рахунку-фактури, зобов'язується сплатити всю суму заборгованості за надані послуги у термін 5 робочих днів. Також, відповідач неодноразово зверталась до КПТМ "Криворіжтепломережа" з заявами та претензіями про порушення позивачем умов діючого договору та вимагала провести перерахунок. У зв'язку з тим, що з 01.07.2023р. завершилась дія карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв'язку з пандемією коронавірусу COVID-19, відповідач двічі просила надати для розгляду та підпису проект нового договору про надання послуги з постачання теплової енергії між ФОП Гусак Неля Борисівна та КПТМ "Криворіжтепломережа", але жодної відповіді так і не отримала.
Згідно відповіді на відзив на апеляційну скаргу апелянт посилається на ті ж самі обставини, що вказані у апеляційній скарзі.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Згідно поданого відзиву КПТМ "Криворіжтепломережа" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування зазначає, що з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII.
Позивач наголошує, що Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. При цьому, доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку №1 по вул. Доватора, в якому розташоване приміщення відповідача, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обраним виконавцем, відповідачем не надано.
За доводами позивача, законодавець унормував обов'язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019р. укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі.
На переконання позивача, договір купівлі-продажу теплової енергії №4476 від 21.07.2017р. укладений між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ФО-П Гусак Неля Борисівна припинив свою дію з 05.11.2021р..
Позивач вказує, що розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/. За період з 25.10.2021р. по теперішній час, тариф за 1 Гкал 5.065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021р. № 530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа), а тому ніяк не може бути застосовано тариф 1917,636 грн/Гкал згідно не діючого договору купівлі-продажу теплової енергії №4476 від 21.07.2017р..
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді: Мороз В.Ф., Чередко А.Є..
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р. у справі № 904/5116/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
На підставі розпорядження керівника апарату суду № 1026/24 від 08.10.2024р. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р. у справі № 904/5116/23 до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
05.11.2021р., між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Гусак Нелею Борисівною (далі - споживач, відповідач) укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до п. 1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/ (п. 2 договору).
Згідно з п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до цього договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначаються як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).
Згідно з п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плати за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця (п. 31 договору).
Відповідно до п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів) (п. 36 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51-52 договору).
Фізична особа-підприємець Гусак Неля Борисівна є співвласником багатоквартирного будинку №1 за адресою м. Кривий Ріг, вул. Доватора, в якому на праві власності має нежитлове приміщення №25А загальною площею 34,3 кв.м., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9707859 від 31.01.2006р..
Позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснював у будинок №1 за адресою м. Кривий Ріг, вул. Доватора постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення №25А вбудоване та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав копії:
- акту про подачу теплової енергії від 02.11.2020р.;
- акту про припинення подачі теплової енергії від 14.04.2021р.;
- акту про подачу теплової енергії №3189 від 27.10.2021р.;
- акту про припинення подачі теплової енергії від 01.04.2022р.;
- акту про подачу теплової енергії від 07.11.2022р.;
- акту про припинення подачі теплової енергії від 23.03.2023р..
Також позивачем надані копії звітів звіту про споживання:
- від 23.01.2021р., за період з 01.12.2020р. по 31.12.2020р.;
- від 23.01.2021р., за період з 01.01.2021р. по 22.01.2021р.;
- від 20.02.2021р., за період з 01.02.2021р. по 17.02.2021р.;
- від 24.03.2021р., за період з 01.03.2021р. по 24.03.2021р.;
- від 20.04.2021р., за період з 01.04.2021р. по 15.04.2021р.;
- від 19.11.2021р., за період з 22.10.2021р. по 31.10.2021р.;
- від 19.11.2021р., за період з 01.11.2021р. по 04.11.2021р.;
- від 19.11.2021р., за період з 05.11.2021р. по 15.11.2021р.;
- від 22.12.2021р, за період з 05.11.2021р. по 30.11.2021р.;
- від 22.12.2021р., за період з 01.12.2021р. по 19.12.2021р.;
- від 24.01.2022р., за період з 01.12.2021р. по 31.12.2021р.;
- від 24.01.2022р., за період з 01.01.2022р. по 20.01.2022р.;
- від 22.02.2022р., за період з 01.01.2022р. по 31.01.2022р.;
- від 22.02.2022 р.,за період з 01.02.2022р. по 20.02.2022р.;
- від 06.04.2022р., за період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р.;
- за період з 01.03.2022 р., по 01.04.2022р.;
- від 22.12.2022р., за період з 30.10.2022р. по 30.11.2022р.;
- за період з 01.12.2022р. по 20.12.2022р.;
- від 19.01.2023р., за період з 01.01.2023р. по 19.01.2023р.;
- від 16.02.2023р., за період з 01.01.2023р. по 31.01.2023р.;
- від 16.02.2023р., за період з 01.02.2023р. по 14.02.2023р.;
- за період з 01.02.2023р. по 28.02.2023р.;
- від 25.03.2023р., за період з 01.03.2023р. по 23.03.2023р..
Позивачем виставлені на оплату рахунки-фактури №4476, на загальну суму 33 137,10 грн.:
- від 31.01.2021р. за грудень 2020 р. та січень 2021 р., на суму 526,16 грн.;
- від 28.02.2021р. за лютий 2021 р., на суму 453,59 грн.;
- від 31.03.2021р. за березень 2021 р., на суму 381,01 грн.;
- від 30.04.2021р. за квітень 2021 р., на суму 127,00 грн.;
- від 08.12.2021р. за жовтень та листопад 2021 р., на суму 234,37 грн.;
- від 08.12.2021р. за листопад 2021 р., на суму 4 013,62 грн.;
- від 31.12.2021р. за грудень 2021 р., на суму 4 971,08 грн.;
- від 31.01.2022р. за грудень 2021 р. та січень 2022 р., на суму 4 994,48 грн.;
- від 28.02.2022р. за січень та лютий 2022 р., на суму 2 142,28 грн.;
- від 31.03.2022р. за березень 2022 р., на суму 1 954,39 грн.;
- від 30.04.2022р. за квітень 2022 р., на суму 245,50 грн.;
- від 31.05.2022р. за травень 2022 р., на суму 22,05 грн.;
- від 30.06.2022р. за червень 2022 р., на суму 22,05 грн.;
- від 31.07.2022р. за липень 2022 р., на суму 17,87 грн.;
- від 31.08.2022р. за серпень 2022 р., на суму 17,87 грн.;
- від 30.09.2022р. за вересень 2022 р., на суму 17,87 грн.;
- від 31.10.2022р. за жовтень 2022 р., на суму 17,87 грн.;
- від 30.11.2022р. за листопад 2022 р., на суму 1 588,33 грн.;
- від 31.12.2022р. за грудень 2022 р., на суму 4 058,93 грн.;
- від 31.01.2023р. за січень 2023 р., на суму 3 310,60 грн.;
- від 28.02.2023р. за лютий 2023 р., на суму 3 006,64 грн.;
- від 31.03.2023р. за березень 2023 р., на суму 1 486,84 грн.;
- від 30.04.2023р. за квітень 2023 р., на суму 17,70 грн.
Вказані рахунки отримані відповідачем нарочно або направлялися відповідачу поштою, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 49-73 том1).
Також позивач звертався до відповідача із претензією №1745/13 від 08.03.2023р. у якій просив погасити заборгованість, за період з 01.02.2021р. по 28.02.2023р., у розмірі 31 234,56 грн. (а.с.83-85 том1). Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не сплатив за поставлену теплову енергію, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 31 295,09 грн. та за абонентське обслуговування у розмірі 354, 25 грн., що і стало причиною виникнення спору.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, умови надання послуг, строк та порядок оплати за надані послуги, наявність прострочення щодо оплати, періоди прострочення оплати.
КПТМ "Криворіжтепломережа" є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. ст. 12, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Передбачена можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку виключно на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.
Якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019р. №830.
Індивідуальний договір згідно з ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця - КПТМ "Криворіжтепломережа".
Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021р..
Отже, з 05.11.2021р. договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021р., який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php), укладеним в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з п. 11 індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. №315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 16 індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
У п. 30 індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Відповідно до п. 31 індивідуального договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
За умовами п. 34 індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На виконання своєї статутної мети КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало у спірний період постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення № 25А вбудоване і не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку № 1 по вул. Доватора.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 договору та п.п. 11, 16 індивідуального договору.
Тарифи передбачено:
- за період з 25.10.2021р. по час звернення з даним позовом, тариф за 1 Гкал складав 5 065, 99 грн. (з ПДВ) - згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 р. № 530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа".
У зв'язку з неоплатою поставленої, у період з 05.11.2021р. по 23.03.2023р., теплової енергії за відповідачем утворилася заборгованість, у розмірі 31 295, 09 грн.
Крім того, за абонентське обслуговування, визначається плата відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІ від 09.11.2017 р., Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 р., Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021р. №928.
За приписами п.п.36, 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р. року "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Згідно з розрахунком позивача сума абонентського обслуговування, за період 05.11.2021р. по 30.04.2023р. склала 354, 25 грн.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач нарахував збитки від інфляції, у розмірі 5 522,10 грн., за період з січня 2022 р. по червень 2023 р., та 3% річних, у розмірі 909,97 грн., за період з 04.01.2022р. по 13.07.2023р..
Неоплата відповідачем вказаних вище сум основного боргу, плати за абонентське обслуговування, інфляційних втрат та 3% річних стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать послуги з постачання теплової енергії.
На підставі ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Абзацом 3 п. 3 розд. VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р. затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021р. внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р., які набрали чинності 01.10.2021р.; Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р., викладено в новій редакції.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021р.) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
За приписами п. 13 вказаних Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із ч. 7 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частинами 4,5 ст.13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця, договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Як зазначено вище, КПТМ "Криворіжтепломережа" 05.10.2021р. на офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин.
Враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Доватора, 1 , прим. 25А між позивачем та відповідачем є укладеним з 05.11.2021р..
Відповідач отримував теплову енергію, так як вказане вище нежитлове приміщення не відокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення вищевказаних будинків, що свідчить про приєднання його до умов Типового договору.
Доказів зворотного відповідачем не надано.
Викладені обставини, у тому числі, спростовують доводи скаржника про неукладення між позивачем та відповідачем Типового індивідуального договору.
При цьому, як було правильно зазначено місцевим господарським судом, необізнаність відповідача із змінами у законодавстві, відмова від підписання заяви про приєднання, не визнання індивідуального договору тощо, не може ставитися у залежність до отримання ним послуги з постачання теплової енергії та відповідних сплат за послуги згідно затверджених тарифів, оскільки за умов не відключення в законодавчий спосіб приміщення відповідача від мереж теплоспоживання (докази відключення від мереж центрального теплопостачання матеріали справи не містять), відповідач фактично отримував послуги з постачання теплової енергії без здійснення оплати за них.
Крім того, за сталою практикою Верховного Суду, у будь-якому випадку факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Акти приймання-передачі та рахунки до них, оформлені на виконання п. 33 Типового договору, були вручені скаржнику, що підтверджується реєстрами з відмітками про отримання відповідачем рахунків та актів приймання-передачі, поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень та електронними листами, які містяться у матеріалах справи.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. №1198.
Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р., розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 цих Правил).
Відповідно до п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з ч.5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.
Так, інформація щодо встановленого тарифу на теплову енергію є публічною та розміщена на офіційному сайті позивача.
Порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалень місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільчого обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, визначення вимог до приладів-розподілювачів теплової енергії, поплавкових коефіцієнтів для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічується два та більше споживачів, здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018р..
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, з урахуванням укладення між сторонами Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, було здійснено розрахунок спожитої теплової енергії відповідачу за спірний період та нараховано плату за абонентське обслуговування у вказаних вище сумах.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: встановлення факту укладення між сторонами індивідуального договору, невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати наданих за цим договором послуг та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд, здійснивши перевірку нарахованих позивачем сум заборгованості, трьох процентів річних, інфляційних втрат та плати за абонентське обслуговування, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, за період з 05.11.2021р. по 23.03.2023р., у розмірі 31 295, 09 грн., заборгованості за абонентське обслуговування, за період з 05.11.2021р. по 30.04.2023р., у розмірі 354, 25 грн., інфляційних втрат, у розмірі 5 522, 10 грн. (з січня 2022 р. по червень 2023 р.) та 3% річних, у розмірі 909, 97 грн., за період з 04.01.2022р. по 13.07.2023р..
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідно до абз. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Разом з тим, неврахування судом першої інстанції доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, не призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, судом апеляційної інстанції надано оцінку таким доводам під час перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.
Також встановлені вище обставини, спростовують решту доводів апеляційної скарги, які зводяться до незгоди скаржника з рішенням суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гусак Нелі Борисівни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р. у справі № 904/5116/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови суддями Кощеєвим І.М. та Чус О.В. підписаний 20.12.2024р., суддею Дарміним М.О., у зв'язку з перебуванням у відпустці,_________.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін