Справа № 536/1816/24
Провадження № 2/536/989/24
18 листопада 2024 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Талдикіної Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що вона та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 .
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13.12.2016 року шлюб між ними розірвано, місце проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено разом із нею.
Наразі, дитина проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні. Батько не бере участі в утриманні дитини
Відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатний, тому вважає що він може сплачувати аліменти та просила суд ухвалити рішення, яким:
-стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилася. До суду подано заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).
Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони по справі мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області від 04.07.2012 року, актовий запис № 137.
Неповнолітній ОСОБА_3 проживає із позивачем та перебуває на її утриманні.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки дитина сторін проживає разом з матір'ю, так як відповідач є її батьком та на нього покладено однаковий з позивачем обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов'язку не досягнуто, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1 вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини усіх доходів відповідача але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідповідного віку.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності та беручи до уваги, що відповідно до СК України, батьки рівні в своїх правах та обов'язках, суд має підстави для стягнення аліментів з відповідача на утримання їх неповнолітньої дитини та вважає вимогу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Частина 2 ст. 51 Конституції України, передбачає обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За таких обставин, суд має підстави для стягнення аліментів з відповідача на утримання їх неповнолітньої дитини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, позов задоволено повністю, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 183, 191, 192 СК України, ст. ст. 76, 82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 10 липня 2024 року і до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавсько їобласті протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. О. Колотієвський