ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
20 грудня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3310/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024
по справі №916/3310/24
за позовом Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 13 749,36 грн, -
Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 13 749,36 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 позов Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до ОСОБА_1 задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради заборгованість в розмірі 13 749,36 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 по справі №916/3310/24.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, окрім іншого, докази сплати судового збору.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У даному випадку апелянт оскаржує в частині вимог про стягнення 13 749,36 грн.
Позов Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради було подано через систему електронний суд
Звертаючись з позовом у даній частині підлягав сплаті судовий збір у сумі 2 422,40 грн (3 028,00 (13 749,36 х 1,5% = 206,24 грн, що є меншим за один прожитковий мінімум) х 0,8.
Таким чином, оскаржуючи рішення суду першої інстанції апелянт мав би сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн (2 422,40 грн х 150%).
Однак апелянт не надав жодних доказів сплати судового збору чим порушив вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
В той же час, апелянт звернулася з клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 знаходиться у важкому фінансовому становищі, а плата судового збору буде непосильним тягарем для неї. На підтвердження даних обставин апелянт надає довідку про заробітну плату та інші прибутки ОСОБА_1 за період з травня по жовтень 2024 року, видану КП «Житомирський академічний музично-драматичний театр ім. І.А. Кочерги»
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.
До вказаного Закону Законом України «Про судовий збір» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, що набрав чинності з 15 грудня 2017 року, було внесено зміни.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У даному випадку, апелянтка надала інформацію щодо розміру своєї заробітної плати лише за останні 6 місяців, а не за рік, як того вимагає положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», таким чином, колегія суддів не може встановити обставини того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Оскільки у суду відсутні відомості щодо розміру річного доходу апелянтки.
Крім того, з наданої довідки вбачається виключно заробітна плата апелянтки за основним місце роботи, тоді як інформація щодо інших можливих виплат (дивіденди, соціальні виплати, пенсії і тд) у даній довідці відсутні. Таким чином, на переконання колегії суддів заявниця не надала достатньо доказів на підтвердження скрутного матеріального положення.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Отже, ненадання заявницею достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Враховуючи, що скаржник, згідно з положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір (в редакції станом на момент подання апеляційної скарги) не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням звільнити від сплати судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, підстави задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору - відсутні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України Про судовий збір, призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України Про судовий збір відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржниці в задоволенні клопотання про звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 по справі №916/3310/24 відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (4671/24 від 10.12.2024) про звільнення від сплати судового збору.
2.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 по справі №916/3310/24 - залишити без руху.
3.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 3 633,60 грн - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4.Роз'яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран