Справа № 523/20848/24
Провадження №2-н/523/2995/24
"23" грудня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,-
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Леонова Г.В., про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Водночас, за приписом ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Також в пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» закріплено положення, що заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності.
При цьому, загальні правила підсудності врегульовані ст. 27 ЦПК України, зокрема частиною 1 цієї статті встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, за підсумовуючим аналізом наведених правових норм встановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи. Застосування у наказному провадженні альтернативної або виключної підсудності процесуальним законодавством не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За нормою ч. 9 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що місце реєстрації боржника за адміністративно - територіальним поділом не відноситься до Суворовського районного суду м. Одеси, суддя відмовляє у видачі судового наказу.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165, 166, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя :