Провадження № 22-ц/803/10280/24 Справа № 932/4378/24 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
23 грудня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Макарова М.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-банк» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписала заву б/н від 01.09.2016, згідно з якою їй було видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі. У свою чергу, відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за вказаним договором у відповідача виникла заборгованість, яка становить 50722,11 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 50722,11 грн. та сплачену суму судового збору в розмірі 3028 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 березня 2015 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк".
Згідно виписки по картці відповідач з вересня 2016 року користувалася кредитними коштами на власні потреби (зняття готівки, придбання товарів, поповнення мобільного телефону, оплата за послуги та інш.), шляхом здійснення відповідних операцій за допомогою банківських карток.
Згідно довідки за лімітами ОСОБА_1 був встановлений кредитний ліміт, який згодом змінювався за договором б/н від 01.099.2016за період з 01.09.2016 по 20.04.2024.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 01.09.2016 вбачається, що станом на 20 квітня 2024 року заборгованість склала 50722,11 грн, з якої 42873,05 грн заборгованість за тілом кредиту, 7849,06 грн заборгованість по процентам за користування кредитом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно зі статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, пред'являючи позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк обґрунтовував свої вимоги тим, що між сторонами існують кредитні правовідносини, на підставі анкети-заяви відповідача від 01 вересня 2016 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, випискою за картковим рахунком, виданою на ім'я відповідача, та розрахунком заборгованості за кредитним договором від 01 вересня 2016 року станом на 20.04.2024 року.
Між тим, анкети-заяви від 01 вересня 2016 року, на яку банк посилається як на підставу своїх позовних вимог, матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, банком надано анкету-заяву відповідача від 13.03.2015 року.
Разом з тим, матеріали справи не містять та банком не було надано доказів відкриття на ім'я відповідача карткового рахунку, номеру картки та номера рахунку,з якого були отримані позичальником чи іншим чином використані гроші,який би і підтвердив наявну заборгованість саме за кредитним договором, укладеним між сторонами на підставі анкети-заяви від 13.03.2015 року. Такі відомості відсутні й у доданому до позову розрахунку заборгованості.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором від 01 вересня 2016 року та наявності заборгованості за наданим 01.09.2016 року кредитом, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи, вказані в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з'ясував обставини по справі, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-банк» - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: