Справа № 170/803/24 Провадження №33/802/854/24 Головуючий у 1 інстанції:Стрілець Н. В.
Доповідач: Подолюк В. А.
23 грудня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захисника Мартинюка О.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 на постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 19 листопада 2024 року,
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» на підставі наявного в матеріалах справи посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27 жовтня 2024 року о 10:55 год. в с. Світязь по вул. Жовтнева, повторно протягом року, керував транспортним засобом SHIFENG SF244B, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився, про що було зафіксовано на грудну бодікамеру поліцейського, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що докази, на які посилався суд першої інстанції, є неналежними, зважаючи на наступне. Акт огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці вчинення правопорушення не складався, апелянту на підпис не надавався та взагалі відсутній у переліку додатків до протоколу про адміністративне правопорушення. Відеофайли, що записані на DVD -R диски та додані до матеріалів справи, не було підписано ЕЦП, вони не містять номеру та назви пристрою на який знімалися, а тому не можуть бути належним доказом у справі. Також з відеозаписів не вбачається, щоб поліцейський вручав письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я та відсутні будь-які відомості про таке вручення. Окрім того, зазначає, що працівниками поліції було порушено його право на захист, адже перед проходженням огляду у КНП «Шацька лікарня» він неодноразово повідомляв, що не відмовляється, але буде проходити освідування лише у присутності адвоката. Попри вказане, з боку працівників поліції відбувався психологічний тиск, а згодом вони безпідставно розцінили його дії як відмову від проходження медичного огляду на стан сп?яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову судді, а провадження у справі щодо нього, - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Мартинюка О.М., які скаргу підтримали з підстав викладених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Змістпостанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, згідно якої адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, об'єктивна сторона якої, окрім іншого, полягає у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення підтверджується зібраними та належним чином дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 160045 від 27.10.2024, за змістом якого ОСОБА_1 27.10.2024 року о 10:55 год. в с. Світязь по вул. Жовтнева, повторно протягом року, керував транспортним засобом SHIFENG SF244B, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився, про що було зафіксовано на грудну бодікамеру поліцейського (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв'язку з виявленими працівником поліції у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки (події) та у медичному закладі (а.с.2). Дані факти також зафіксовані відеозаписами представленими працівниками поліції;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 27.10.2024 року о 11 год. 15 хв. був направлений працівником поліції до КНП «Шацька лікарня Шацької селищної ради» для проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння, однак останній проходити такий огляд в медичній установі відмовився (а.с.3);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3352199 від 27.10.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20400 грн. Вказана постанова не скасована та є чинною, а також нею встановлено факт керування ОСОБА_1 27.10.2024 року о 11:07 год. в с. Світязь по вул. Жовтнева, транспортним засобом SHIFENG SF244B (а.с.4);
- зобов'язанням до протоколу серії ЕПР1 №160045 від 27.10.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був відсторонений від керування транспортним засобом SHIFENG SF244B та зобов'язувався не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин (а.с.6);
- довідкою поліцейського з РПП СПД №2 (сел. Шацьк) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Терети В., з якої слідує, що ОСОБА_1 , 1978 р.н., має повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, останнього постановою Шацького районного суду Волинської області від 31.01.2024 року визнано винним та накладено штраф у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с. 7).
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться і відеозаписами представленими працівниками поліції, з яких окрім іншого слідує, що під час здійснення патрулювання екіпажом поліції було виявлено транспортний засіб (трактор) SHIFENG SF244B, водій якого порушив вимоги ПДР України, у зв'язку з чим було прийнято рішення про його зупинку. Підійшовши до водія вищевказаного транспортного засобу, як було встановлено в подальшому ОСОБА_1 , працівником поліції було повідомлено останнього про причину його зупинки. Під час спілкування з водієм інспектором поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній повідомив, що не буде проходити огляд (відмовляється). Поліцейський йому роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Після цього поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи бажає він проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння, нащо він погодився, проте просив забезпечити участь адвоката у даній процедурі. Поліцейські не заперечували з даного приводу, та повідомили, що він може зателефонувати юристу, що надає професійну правову допомогу. На місці зупинки транспортного засобу та безпосередньо біля закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 з-кимось розмовляв по телефону однак повідомив, що він не має змоги залучити адвоката самостійно через вихідний день, та просив поліцейських надати йому безоплатну правову допомогу. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він не є затриманою особою, тому підстав повідомляти центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги немає. Проте, ОСОБА_1 пояснив, що без адвоката проходити огляд на стан сп'яніння не буде. Через тривалий відрізок часу, протягом якого ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, поліцейський пояснив, що такі дії ОСОБА_1 розцінюються ним як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Проте ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння не пройшов. Тому поліцейський склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення ним п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме у повторному протягом року вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто ухиленні особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо не складення акту огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці вчинення правопорушення та відсутності у ньому його підпису то апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Розділом ІІ Інструкції N?1452/735, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015, передбачено, що акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп?яніння. Так, як ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, тому обов?язку на складання такого акту у працівників поліції не було. Тож долучення цього акту до протоколу вказує лише на те, що останньому пропонувалося пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного пристрою, від якого він відмовився.
Водночас є повністю безпідставними і доводи апелянта про недопустимість як належного доказу відеозаписів, які міститься на DVD -R дисках з посилання на те, що вони не засвідчені електронним цифровим підписом, оскільки Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, не передбачено засвідчення електронними цифровими підписами носіїв таких відеозаписів.
Щодо відсутності у відеофайлах номеру та назви пристрою на який вони знімалися, апеляційний суд вказує, що це не є підставою для скасування прийнятого судом рішення за умови того, що відповідно до приписів ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, який оцінюється у сукупності з іншими доказами по справі, й обставини, що містяться на вказаних відеозаписах, повністю узгоджуються зі змістом обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 160045 від 27.10.2024 року, так і у долучених до нього доказах. Тому відеозаписи, які наявні в матеріалах справи також є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст.251 КУпАП.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що обов?язок проходити огляд на стан сп?яніння виник у ОСОБА_1 не з моменту вручення йому направлення на проходження відповідного огляду, а в силу вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України з моменту висловлення відповідної вимоги працівником поліції як до водія транспортного засобу. Тож доводи апелянта, що йому не було вручено письмового направлення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки законодавством не передбачено вручення направлення водію транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану, в тому числі алкогольного, сп'яніння. Вказане направлення необхідне лише лікарю, як підстава проведення огляду особи. У свою чергу, завданням працівників поліції, в даному випадку, є забезпечення доставки особи, яка погодилася на проходження відповідного огляду та присутність поліції при ньому.
Твердження апелянта про порушення працівниками поліції його права на захист судом не беруться до уваги, оскільки повністю спростовуються відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, які наявні в матеріалах справи та були предметом дослідження суду першої інстанції. На боді-камері працівника поліції чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 була надана можливість зв'язатися з адвокатом для забезпечення свого захисту, якою він користувався шляхом здійснення телефонних дзвінків як на місці зупинки, так і безпосередньо біля медичного закладу. Однак, через тривалий проміжок часу та постійні відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння без адвоката, поліцейський повідомив, що такі дії ним розцінюються як затягування часу для уникнення адміністративної відповідальності і відповідно складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 254, 255, 256, 279 КУПАП.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП обов?язкової участі захисника при складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведенні освідування особи не передбачено.
Також, слід відмітити, що згідно матеріалів справи, після складання протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом захисника Цвид П.В. також не залучав. Крім того, ні КУпАП, ні Правила дорожнього руху, ні Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров?я України від 09 листопада 2015 року N? 1452/735, не передбачають обов?язкову присутність захисника під час проходження особою, яка керувала транспортним засобом, огляду на стан сп?яніння.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, постанова судді Шацького районного суду Волинської області від 19 листопада 2024 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 19 листопада 2024 року, щодо нього, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк