Справа № 761/9436/22
Провадження № 1-кп/761/1504/2024
08 жовтня 2024 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , в приміщенні суду в ході судового розгляду кримінального провадження № 12022100120000041 від 04.05.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Великі Будки, Недригайлівського р-ну Сумської обл., громадянки України, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до обвинувального акта 04 травня 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5 вступила у злочинну змову з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, при цьому заздалегідь розробили злочинний план. Відповідно до вказаного злочинного плану особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повинна була таємно викрасти чуже майно та, з метою приховання злочину, а також у разі його викриття, передати вказане майно ОСОБА_6 , щоб в подальшому розділити між собою викрадене майно.
Далі, у вказаний день, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, групою осіб за попередньою змовою, з корисливих спонукань, в період воєнного стану, використовуючи громадський транспорт, ОСОБА_5 разом з іншою особою прибули до станції метро «Палац Спорту» КП «Київський метрополітен» у м. Києві.
Реалізуючи свій злочинний умисел, дотримуючись свого злочинного плану, 04 травня 2022 року, приблизно о 15 год 00 хв, ОСОБА_5 та інша особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи на платформі наведеної станції метро, зайшли до вагону електропотягу, який прямував в напрямку станції метро «Золоті Ворота», де побачили раніше незнайому їм потерпілу ОСОБА_7 .
В цей час особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, підійшовши зі спини до ОСОБА_7 , усвідомлюючи що за її діями ніхто не спостерігає, таємно з правої кишені куртки, в яку була одягнута ОСОБА_7 , викрала гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , які належать потерпілій.
Після чого дана особа таємно передала викрадений нею гаманець з грошовими коштами та документами ОСОБА_5 , яка, відповідно до відведеної їй злочинним планом ролі, після зупинки потягу разом з даною особою вийшла на платформу станції метро «Золоті Ворота» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, та, маючи при собі викрадене майно, останні направились у невідомому напрямку, чим довели свій спільний злочинний умисел до кінця та мали змогу розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
Водночас, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким визначено, що дрібним є викрадення чужого майна на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, юридична відповідальність за яке передбачена ст. 51 КУпАП, а отже дії такі дії не є кримінально караними.
В судовому засіданні, відповідно до положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України поставлено на обговорення питання щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 звернулась з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор не заперечував з приводу закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Так, вимогами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до ч. 5 розділу XХ перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 ст. 169 ПК України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на момент вчинення ОСОБА_5 інкримінованих діянь) дорівнювали 2481 грн.
Отже, вартість викраденого ОСОБА_5 майна (1240 грн) не перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а відтак караність таких діянь законом усунена.
За таких обставин, клопотання обвинуваченої про закриття кримінального провадження №12022100120000041 від 04.05.2022 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, є таким, яке підлягає задоволенню.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити при ухваленні кінцевого рішення у кримінальному провадженні №12022100120000041 від 04.05.2022.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований у кримінальному провадженні №12022100120000041 від 04.05.2022 до ОСОБА_5 , у зв'язку із закриттям кримінального провадження, слід скасувати, повернувши заставу заставодавцю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 284, 285, 288 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12022100120000041 від 04.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Після набрання даною ухвалою законної сили, запобіжний захід, застосований стосовно ОСОБА_5 , у вигляді застави - скасувати, повернувши заставу заставодавцю.
Ухвала може бути оскаржена учасниками кримінального провадження протягом семи діб з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1