Справа № 761/38627/24
Провадження № 3/761/8403/2024
18 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2024, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, що полягає у проваджені господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, що призвело до порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) самозайнятих осіб у контролюючих органів, передбаченого статтею 65 Податкового кодексу України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяв про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки від ОСОБА_1 не надходило.
З метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд її справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, серед іншого, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Стаття 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Частиною першою ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Суддя наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов'язок органу, який складає протокол, і так само як і обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Так, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованої їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на принцип презумпції невинуватості, діючий в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 164-1, 247, 252, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя Олена ЧАЙКА