Справа № 761/38717/24
Провадження № 3/761/8431/2024
30 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Шевченківського УП ГУНП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт номер та серії НОМЕР_1 , виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 08.11.2005, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 10.10.2024 серії ВАВ № 586025, 10.10.2024 о 15 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносної чоловіка ОСОБА_2 , а саме ображала нецензурною лайкою, чим вчинила адмінстративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'являлась, будучи повідомленою завчасно та належним чином про місце, дату й час судового засідання. При цьому на електронну адресу суду надійшов лист ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі або перенесення судового засідання на інший день. Також на електронну адресу суду надійшов лист ОСОБА_2 , в якому останній просив закрити зазначену справу.
Суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлена завчасно та належним чином про розгляд справи, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до такого висновку.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства у сім'ї.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що крім протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який не може бути безумовним доказом вчинення адміністративного правопорушення, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення останньою будь-якого насильства відносно свого чоловіка, як це передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінивши у своїй сукупності всі докази у даній справі, суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів її вини в ході судового засідання не здобуто, а тому підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності немає.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Олена ЧАЙКА