Справа № 947/22111/24
Провадження № 2-а/947/176/24
17.12.2024 року
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. при секретарі Кравченко К.С., розглянувши в м.Одесі у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов -
Колкєр, звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 1.07.2024р. відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210ч.3 КУпАП з накладенням штрафу №1392 з накладенням штрафу 17000 грн.
Крім того, вказує,що 3.07.2024р. відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу №11 з накладенням штрафу у максимальному розмірі 25500 грн. Зазначає, що з правопорушеннями не згоден.
Незгода з постановами вмотивована тим, що він правопорушення не вчиняв, що його було неналежним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, позбавлено права на захист.
Просив суд скасувати постанову №1392 від 01.07.2024 та постанову №11 від 03.07.2024, а провадження у справах закрити.
Представником відповідача до суду надано відзив, у якому зазначено, що постанови №1392 від 01.07.2024 та №11 від 03.07.2024 винесені на законних підставах, вважає позов безпідставним, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання представник відповідача не прибув, сповіщався належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін повідомлених про дату, час і місце розгляду справи належним чином.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом 01.07.2024 відносно позивачапрацівником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №1392 про адміністративне правопорушення, а саме, що 1.07.2024 о 14 год. 48 хв.він не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому у протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 01.07.2024. о 14 год. 48 хв. ! тобто фактично в момент виявлення правопорушення.
01.07.2024 відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №1392 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210ч.3 КУпАП, за те, що Колкєр не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідальність за ст.210ч.3 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинені в особливий період.
Норма вказаної статті є бланкетною, у диспозиції якої не встановлено певних правил поведінки і при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Як визначено п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
На часвинесення оскаржуваноїпостанови №1392 адміністративнавідповідальність заст.210ч.2КУпАП наставалаза порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинених в особливий період.
Відповідач не мав права у оскаржуваній постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції.
У протоколі №1392 про адміністративні правопорушення кваліфікуючі ознаки правопорушення передбаченого ст.210ч.3 КУпАП не вказані взагалі.
Незазначення відповідачем у оскаржуваній постанові як кваліфікуючих ознак правопорушення, так і законодавчих актів, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду, потягнуло за собою неправильність висновків відповідача про вчинення Колкєром правопорушення передбаченого ст.210ч.3 КУпАП, а розгляд справи відносно нього (1.07.2024 о 14 год. 48 хв.), фактично в час виявлення правопорушення (1.07.2024 о 14 год. 48 хв.), без своєчасного його сповіщення - є порушенням права на захист.
Відповідно дост.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено розгляд справи про адміністративне правопорушення в присутності позивача Колкєра, як і не доведено належне повідомлення про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.210 ч.3 КУпАП, в зв'язку з чим право на подання заперечень, пояснень та право скористуватися правової допомогою, право приймати участь при розгляді справи порушено. Крім того, в постанові не зазначено обов'язкових даних, а саме місце час та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, відсутність на посилання якій саме обов'язок було порушено військовозобов'язаним, відсутність належних доказів прямого умислу або необережності в діях ОСОБА_2 , а тому суд вважає постанову №1392 від 01.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення необґрунтованою та незаконною в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Також судом встановлено, що 01.07.2024 відносно позивача працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 протокол №11 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.210-ч.3 КУпАП, а саме, що Колкєр 01.07.2024 о 15 год. 23 хв. п орушив вимоги частини першої-другої статті 17 Закону України «Про оборону України», абзац 4 пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
03.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача винесено постанову №11 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210-1ч.3 КУпАП, за те, що Колкєрпорушив вимоги частини першої-другої статті 17 Закону України «Про оборону України», абзац 4 пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та наклав максимальний розмір адміністративного стягнення за це правопорушення - 25500 грн.
Відповідальність за ст.210-1ч.3 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненні в особливий період.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст.17 ч.1-2 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Тобто ця норма також відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює військовий обов'язок, і таким нормативним актом, на думку відповідача, є абзац 4 пункту 1 статті 22 в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як і зазначено у оскаржуваній постанові.
Однак, абзацу 4 пункту 1 статті 22 в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не існує.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
У протоколі №11 про адміністративні правопорушення кваліфікуючі ознаки правопорушення передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП не вказані взагалі.
Відповідач не мав права у оскаржуваній постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Вказане свідчить про відсутність у позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови №11, оскільки в ній відсутня сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак вказаного правопорушення.
Крім цього, ухвалюючи оскаржувану постанову №11 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 не вмотивував чому саме він призначив позивачу максимальний штраф 25500 грн., які для цього існували обтяжуючі обставини, а можливо і пом'якшувальні.
Сукупність зазначених порушень вказує на те, що відповідачем не доведено розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст.210-1 ч.3 КУпАП в присутності позивача Колкєра. Крім того, в постанові не зазначено обов'язкових даних, а саме місце час та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, відсутність посилання на діючий нормативно-правовий акт, який безпосередньо регулює обов'язок під час мобілізаційної підготовки та мобілізації, відсутність обґрунтування призначення максимального розміру штрафу позивачу, а тому суд вважає постанову №11 від 03.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення необґрунтованою та незаконною в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.6,9,14,241-246,255,286КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову №1392 від 1.07.2024р. винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.210ч.3 КУпАП, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Скасувати постанову №11 від 3.07.2024р. винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.210-1ч.3 КУпАП, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я. В. Бескровний