Справа № 756/13720/24
Номер провадження № 1-кс/756/2468/24
01 листопада 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 08.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000780, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючої лікарем-ветеринаром, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
31.10.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 08.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003757, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що листопаді 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на отримання незаконного прибутку, направленого на заволодіння грошовими коштами з банківських рахунків померлого ОСОБА_9 , шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій, діючи умисно з корисливих мотивів, ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, документацію необхідну для отримання грошових коштів з банківських рахунків померлого ОСОБА_9 , оформлену на ім'я ОСОБА_4 .
Продовжуючи реалізувати свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій, 08.12.2023 ОСОБА_8 передав документи на оформлення спадщини ОСОБА_4 . Прибувши до відділення банку АТ КБ "ПриватБанк", що за адресою: м.Київ, вул.Софіївська, 14, де діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_4 надала працівниці банку підроблену документацію на її ім'я щодо отримання спадщини ОСОБА_9 ..
Після чого, 08.12.2023 об 16:05 год. спеціалістом з обслуговування індивідуальних «VIP-клієнтів» відділення АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_11 , було проведено реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.10.2023 на бланку серії HCP № 058149 посвідчене державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 , що на підставі заповіту посвідченого ОСОБА_13 державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори 06.06.2020 за реєстром №6-1346, за якими спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_9 , безпідставно являється ОСОБА_4 , оскільки згідно з відповідями, наданими вище вказаними нотаріусами, свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_9 та заповіт ОСОБА_9 , ними посвідчені не були. Таким чином, законних підстав для отримання спадщини у ОСОБА_4 не було.
10.12.2023 на банківський рахунок належний ОСОБА_4 надійшли грошові кошти (спадщина) у розмірі 183170 гривень 76 копійок. В подальшому 11.12.2023 ОСОБА_4 частину грошових коштів у сумі 57 000 грн. перерахувала на банківський рахунок ГО «Ярославичі» (номер якого попередньо надав ОСОБА_8 ), а 14.12.2023 зняла іншу частину грошових коштів у сумі 100 000 грн. у касі у відділенні АТ КБ "ПриватБанк", що за адресою: м. Київ, пр.Степана Бандери 21. В цей день, а саме 14.12.2023 передала грошові кошти у готівковій формі в сумі 100 000 грн. ОСОБА_8 на території Оболонського району біля метро Почайна. Зазначеними грошовими коштами ОСОБА_8 та ОСОБА_4 заволоділи, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій ОСОБА_10 та в подальшому розпорядилися даними грошовими коштами на власний розсуд.
В наслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 спричинили майнову шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 183170 гривень 76 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Як вказує у своєму клопотанні слідчий, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість повідомленої підозри та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на те, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним існуючим ризикам у кримінальному провадженні.
Підозрювана у судовому засіданні не заперечувала щодо задовольнити клопотання слідчого.
Вислухавши сторони, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінального провадження, внесеного 08.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000780, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
04.09.2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
05.09.2024 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. по 06:00 год строком до 04.11.2024.
30.10.2024 року керівником Оболонської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 28.02.2024;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 від 02.08.2024;
- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 07.05.2024;
- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 15.05.2024;
- протокол огляду документів від 17.05.2024;
- протокол огляду документів від 17.05.2024;
- протокол огляду предмету від 05.08.2024;
- протоколи обшуків від 04.09.2024;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 04.09.2024;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.09.2024;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 04.09.2024;
- протоколо гляду речей, документів та комп'ютерних даних;
- протокол додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 23.10.2024;
- протокол додаткового допиту ОСОБА_15
05.09.2024 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_4 , обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 04.11.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Між тим, підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Тож, на думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочину, тобто можливості того, що ОСОБА_4 могла вчинити злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 181 КК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, а також особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявним є ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним інкримінованого правопорушення, яке відноситься до категорії не тяжких. Підозрювана ОСОБА_4 офіційно працевлаштований та має джерело доходів, має постійне місце проживання, на утриманні має двох дітей, міцні соціальні зв'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, тобто існування ризику.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваного, який працює, має джерело доходів, постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, та іншим наведеним обставинам, такий запобіжний захід як особисте зобов'язання строком на 34 дні буде достатнім.
Також слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; -утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
На думку суду, саме наведений запобіжний захід усуне встановлені судом ризики, є достатнім та дієвим, так як наведені особистісні та характеризуючи відомості ОСОБА_4 значно знижують, у поєднанні з запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту і покладеними обов'язками, вірогідність вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжником яких є визначений судом запобіжний захід.
Ураховуючи наведене, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 08.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000780, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 181, 186, 192-199, 309, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 08.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000780 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з зобов'язанням прибувати до слідчого або суду, відповідно до стадії кримінального провадження, за першою вимогою.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 34 (тридцять чотири) дні наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала діє до 04 грудня 2024 року в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1