20 грудня 2024 рокуСправа № 495/10350/24
Номер провадження 3/495/3715/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця: Вінницька область, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштований,
за ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.11.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №330912 від 18.10.2024 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18.10.2024 серії ПдРУ №330912, 18.10.2024 о 18 год 05 хв прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) на відстані 700 м. від п/зн 0626/6, територія Старокозацької сільської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, на напрямку Карагасани (Республіка Молдова) - Руськоіванівка (Україна) виявлено гр. України ОСОБА_2 , який в пішому порядку рухався в бік державного кордону України з метою незаконно потрапити в Республіку Молдова. Своїми діями здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Республіку Молдова в пішому порядку поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України», затвердженого 04.11.1991 року №1777-ХІІ.
Такі дії ОСОБА_2 органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Крім цього, 15.11.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №330914 від 18.10.2024 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18.10.2024 серії ПдРУ №330914, 18.10.2024 о 18 год 05 хв на напрямку п/зн 0626/6, Руськоіванівка (Україна) - Карагасани (Республіка Молдова) 700 м. від Державного кордону України прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» було виявлено двох осіб, які рухалися в бік Державного кордону, на неодноразові законні вимоги представників ДПСУ особи здійснили злісну непокору, а саме не виконали неодноразово повторну закону вимогу старшого прикордонного наряду «Прикордонний патруль» зупинитися та пред'явити документи, особи вдалися до втечі, о 18.15 год. було затримано гр. України ОСОБА_3 .
Такі дії ОСОБА_2 органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
В матеріалах справи наявна розписка та письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що ОСОБА_2 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону з України до Республіки Молдова, на неодноразові законні вимоги представників ДПСУ зупинитися та пред'явити документи, що посвічують особу, ОСОБА_2 не звертав уваги та вдався до втечі. Свою вину визнає, просив справу розглянути у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2ст.204-1, ч. 2 ст. 185-10 розглядаються протягом доби.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 з урахуванням наявних в справі про адміністративне правопорушення доказів.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з ч. 1 ст.7КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №330912 від 18.10.2024; рапортом начальника групи моніторингу обстановки віпс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) майстер-сержанта ОСОБА_4 від 18.10.2024; письмовими поясненнями та розпискою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 від 18.10.2024; рапортом старшого зміни прикордонних нарядів: Інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 4 групи інспекторів прикордонної служби віпс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) майстер-сержанта ОСОБА_5 від 18.10.2024, а також іншими матеріалами справи.
Жодних доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_6 присутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КпАП України, а саме перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №330914 від 18.10.2024; рапортом начальника групи моніторингу обстановки віпс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) майстер-сержанта ОСОБА_4 від 18.10.2024; письмовими поясненнями та розпискою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 від 18.10.2024; рапортом старшого зміни прикордонних нарядів: Інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 4 групи інспекторів прикордонної служби віпс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) майстер-сержанта ОСОБА_5 від 18.10.2024, а також іншими матеріалами справи.
Жодних доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 присутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КпАП України, а саме злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відтак, на підставі ч. 2 ст.36 КУпАП слід визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у межах санкції ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. 00 коп.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 40-1,185-10, 204-1, 283-285 КУпАП, суддя,
Справи про адміністративні правопорушення №495/10350/24, №495/10364/24 відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1 КУпАП об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №495/10350/24.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 та ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у межах санкції ч. 1ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідност.308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Юлія ШЕВЧУК