Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/4403/24
Провадження № 1-кп/553/900/2024
Іменем України
17.12.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №62023140110000251 від 28.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
04.12.2024 року до Ленінського районного суду м. Полтави з Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні №62023140110000251 від 28.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 року вказане кримінальне провадження розподілене судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 від 10.12.224 року призначено підготовче судове засідання на 17.12.2024 року.
В підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо підсудності даної справи Ленінському районному суду м. Полтави, оскільки відповідно до обставин, викладених в обвинувальному акті солдат ОСОБА_4 не з'явився вчасно на службу до ВЧ НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебував за її межами без поважних причин до моменту його фактичного затримання, яке відбулося у м. Полтаві за адресою: вул. Сковороди,2Б, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Полтави.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважала, що оскільки злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України є триваючим та закінчено в момент фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_4 за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2Б, то справа підлягає розгляду Ленінським районним судом м. Полтави.
Сторона захисту в підготовчому судовому засіданні заперечували проти направлення обвинувального акту до Полтавського апеляційного суду для вирішення питання підсудності даної справи, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 бажає як найшвидше повернутися на службу, є підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч.5 ст.401 КК України та закриття кримінального провадження та просять розглянути клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності Ленінським районним судом м. Полтави.
Заслухавши пояснення сторін з питання територіальної підсудності кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд прийшов до висновку про необхідність внесення подання до суду апеляційної інстанції про направлення кримінального провадження за територіальною підсудністю виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 615 КПК України в редакції Закону України від 27 липня 2022 року №2462-IX, яка набрала чинності 25 серпня 2022 року, під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Правовий висновок сформований колегією ККС ВС від 21.01.2020 року справа №264/5559/18, порушення правил територіальної підсудності є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону і є безумовною підставою для скасування рішення в порядку п.1 ч.1 ст.438 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно відомостей зазначених у обвинувальному акті солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 31.12.2022 року не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 з відпустки та перебував поза її межами без поважних причин, при цьому час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконання обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 до моменту його фактичного затримання 10.07.2023 року під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України за адресою: АДРЕСА_2 , що являється моментом закінчення триваючого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України як нез'явлення військовослужбовця без поважних причин на службу, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Суд зазначає, що Полтавський відділ поліції, який розташований за адресою: м. Полтава. вул. Сковороди, 2Б, де відбулося фактичне затримання ОСОБА_4 знаходиться у Шевченківському районі м. Полтава, на який розповсюджується юрисдикція Октябрського районного суду м. Полтави, який в умовах воєнного стану не припиняв здійснювати правосуддя, як і суди м. Львова, в якому розташована військова частина, в яку вчасно без поважних причин не з'явився військовослужбовець ОСОБА_4 .
Отже, з метою недопущення порушення правил підсудності, що, відповідно до ст.412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та є безумовною підставою для скасування судового рішення, суд прийшов до висновку про необхідність направлення до Полтавського апеляційного суду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, для вирішення питання про направлення кримінального провадження за територіальною підсудністю.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурором подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у тяжкому злочині проти встановленого порядку несення військової служби, існують ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, дані ризики не зменшилися та інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання даним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в підготовчому судовому засіданні проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, оскільки будь-які ризики відпали, обвинувачений ОСОБА_4 знайшов собі місце служби та бажає продовжувати військову службу у іншій військовій частині. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши письмове клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, матеріали обвинувального акту, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.183 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 23.10.2023 року на стадії досудового розслідування відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.12.2024 року, без права внесення застави, отже підозра є обґрунтована та на даний час змінилася на обвинувачення, тобто твердження про вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
З обвинувального акту вбачається: обвинувачений ОСОБА_4 має судимість за вчинення корисливих злочинів, яка не знята та не погашена в установленому законом порядку, Октябрським районним судом м. Полтави здійснюється кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.186, ч.1 ст.309 КК України, Ленінським районним судом м. Полтави здійснюється судове провадження матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, неповнолітніх дітей на своє прізвище на утриманні не має, не одружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, у даному кримінальному провадженні обвинувачується в тяжкому злочині проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), під час здійснення досудового розслідування ОСОБА_4 перебував в розшуку, у зв'язку із чим, суд вважає встановленою наявність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення у якому він обвинувачується, оскільки на території України продовжується військовий стан. Бажання обвинуваченого ОСОБА_4 продовжувати службу не зменшує наявність ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема корисливої спрямованості, та наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не може бути з'ясовано в даному судовому засіданні, оскільки є необхідність у вирішенні питання щодо територіальної підсудності справи.
Отже, з врахуванням тяжкості злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчинених в умовах воєнного стану, під час збройної агресії російської федерації проти України, а також враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, стану здоров'я та віку обвинуваченого ОСОБА_4 , наявності непогашеної судимості, обвинувачення в іншому тяжкому злочині проти власності, суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання ризикам, передбаченим п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Суд, при постановленні даної ухвали, керуючись ч.4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Також, суд зазначає, що вирішення інших питань, які підлягають розгляду в підготовчому судовому засіданні, зокрема наявності підстав звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, є передчасним, з огляду на необхідність внесення подання до суду апеляційної інстанції про направлення матеріалів кримінального провадження за територіальною підсудністю.
Отже, клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закриття провадження в даному судовому засіданні, слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 176, 177, 178, 181, 183, 194, 201,202, 314,315,316,336 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню №62023140110000251 від 28.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, направити до Полтавського апеляційного суду для визначення підсудності, в порядку ст.34 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляд тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407КК України, строком на 60 днів, тобто з 17.12.2024 року до 14.02.2025 року включно, в умовах Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23», без визначення розміру застави.
Клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закриття кримінального провадження, - залишити без розгляду.
Ухвалу в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та надіслати до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23».
Повний текст ухвали складено та проголошено 20.12.2024 о 13.00 годині.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1