Справа № 536/2528/24
19 грудня 2024 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кременчука кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
Встановив:
У провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, у зв'язку з наявністю ризику переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Представника потерпілого ОСОБА_5 при вирішенні клопотання покладалася на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 вважала недоцільним покладення на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну у зв'язку з його необґрунтованістю, щодо іншої частини клопотання не заперечувала.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника та повідомила, що вона отримувала паспорт громадянина України для виїзду за кордон, жодних обмежень для виїзду за кордон вона не має.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких віднесено і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, стаття 177 КПК України встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Статтею 179 КПК України передбачено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Стаття 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність постійного місці роботи тощо.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах в умовах воєнного стану, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 , суд враховує не лише тяжкість покарання, що передбачено за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , а й дані про особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, заміжня, на даний час не працевлаштована, раніше не судима.
Стороною обвинувачення було доведене існування ризиків, передбачених п. 1,2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, оскільки не має жодних обмежень для виїзду за кордон; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, судовий розгляд якого триває; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані.
Також суд враховує, що запобіжний захід, який прокурор просить застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 , є найбільш м'яким запобіжним заходом. Він не пов'язаний з позбавленням волі, не вимагає відшукання додаткових значних коштів для внесення в якості застави або пошуку особи, згодної поручитися за виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків.
Також, суд вважає за доцільне для запобігання ризику переховуватися від суду, покласти на обвинувачену обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади - відповідного територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; з урахуванням наявності у обвинуваченої ОСОБА_3 паспорту громадянина України для виїзду за кордон та відсутності обмежень для такого виїзду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.131,177,178,179, 369,392 КПК України, суд,-
Ухвалив:
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до суду за викликами у встановлений строк, за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрований та проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченій положення ч. 2 ст. 179 КПК України, у відповідності до якої у разі невиконання покладених обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії обов'язків встановити до 16 лютого 2025 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Повний текст ухвали проголошено 23.12.2024.
Суддя ОСОБА_1