Справа №534/2481/24
Провадження №3/534/689/24
03 грудня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Комарова Д.Ю., за участі: секретаря судового засідання Лук'янчикової О.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська, Полтавської області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
-за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.51, ч.2 ст.51 КУпАП,
На розгляд Комсомольського міського суду Полтавської області 03.10.2024 надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 149175 від 27.09.2024 за ч.2 ст.51 КУпАП, серії ВАД № 149174 від 27.09.2024 та за ч. 1 ст. 51 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 з доданими до них матеріалами.
Згідно постанови Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.11.2024, справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.51 та ч.1 ст.51 КУпАП об'єднані в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер справи 534/2481/24.
Відповідно до протоколу серії ВАД № 149175 від 27.09.2024, складеного стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що останній 28.08.2024 о 14 год 45 хв., перебуваючи в магазині «Аврора», що знаходиться за адресою : м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 75, таємно викрав зі стелажів магазину 2 (двоє) Bluetooth навушників «Grand-X» GB-99B», загальної вартості 898,00 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 51 КУпАП.
За змістом протоколу серії ВАД № 149174 від 27.09.2024, складеного стосовно ОСОБА_1 , останній 28.08.2024 о 15 год 13 хв., перебуваючи в магазині «Аврора», що знаходиться за адресою : м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 75, таємно викрав зі стелажів магазину два комплекти гайкових ключів «DANMI» та ліхтарик «TITANIUM», загальною вартістю 707,00 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 51 КУпАП.
Потерпілі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, щиро розкаявся та просив його суворо не карати.
Згідно з ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення передбачені ст.51 КУпАП присутність особи, яка притягується до відповідальності, є обов'язковою.
Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч.1 ст.51 КУпАП України визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, передбаченого частиною 2 ст. 51 КУпАП, підтверджується рапортом працівника поліції, , поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та поясненнями самого порушника, попереднім переліком товарів від 28.08.2024, фото з відеокамери. У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні зазначеного правопорушення та підтвердив, що він дійсно таємно викрав зі стелажів магазину 2 (двоє) Bluetooth навушників «Grand-X» GB-99B» у місці та у час, вказаний у протоколі.
Однак, кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 51 КУпАП є повторність, яка полягає у повторному протягом року вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
У матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП протягом року.
У відповідності до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Враховуючи інші докази у справі та письмове визнання винуватості ОСОБА_1 у викрадені блютуз навушників, суд вбачає в діянні останнього склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 51 КУпАП.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄСПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 51 КУпАП на ч. 1 ст. 51 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні іншого правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 51 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 149174 від 27.09.2024, поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , попереднього переліку товарів від 28.08.2024, фото з відеокамери, рапортом працівника поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП, дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП, оскільки він шляхом крадіжки здійснив дрібне викрадення чужого майна.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Отже, вивчивши матеріали справи, суд врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частин 1 ст.51 КУпАП.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.Ю. Комарова