Справа № 524/4145/24
Провадження №2/524/1819/24
18.12.2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -
У квітні 2024 року до суду звернулося АТ «Універсал Банк»» (далі - позивач, Банк), в особі представника, який діє на підставі довіреності - Мєшніка К.І., із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
В обґрунтування позову представник позивача вказував, що 01 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 01.06.2019 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 70 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є картка № НОМЕР_1 ……3015.
Позивач вказав, що свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку, проте відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом, у зв'язку із чим у останнього, станом 11.02.2024 року виникла заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі - 142 470,22 грн., який позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 10 травня 2024 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 51).
31 травня 2024 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 57-60). Відповідач вказав, що позов визнає частково. Звернув увагу, що банк неправомірно списував відсотки за рахунок тіла кредиту, внаслідок чого збільшено заборгованість за тілом кредиту на суму 54 884,73 грн. Також, банк неправомірно списав за рахунок тіла кредиту судовий збір в розмірі 3028,00 грн. Крім того, банк також не врахував, що протягом квітня-травня 2024 року ним було погашено заборгованість за кредитом на суму 10 250,00 грн., тому, за його підрахунком, його борг перед банком складає 74 307,49 грн. Просив позов задовольнити частково.
05 червня 2024 року до суду від представника позивача АТ «Універсал Банк» - Македон О.А. надійшла відповідь на відзив (а.с. 75-78). Представник вказав, що вважає відзив на позовну заяву безпідставним та таким, що не відповідає обставинам справи, адже умови і правила надання банківських послуг були відповідачу відомі і він їх отримав у мобільному додатку. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість у 142 470,22 грн., що є заборгованістю за тілом кредиту. Доказів, які б спростовували б наданий банком розрахунок боргу, відповідачем не надано. Просили позов задовольнити.
У судове засідання представник позивача АТ «Універсал Банк» не прибув з невідомих суду причин, керівництво якого було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки свого представника суд не повідомили. У позовній заяві представник позивача вказав прохання щодо розгляду справи у відсутності представника Банку у разі його неявки у судове засідання.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув повторно. У поданому відзиві на позовну заяву та заявах просив справу розглядати за його відсутності, з позовом погодився частково.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто, саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Судом достовірно встановлено, що АТ «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Універсал Банк», тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» (протокол № 2-2018 від 31 жовтня 2018 р.) було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на Акціонерне товариство «Універсал Банк».
01 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 01.06.2019 року.
У даній анкеті-заяві ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою відповідач підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведених вище їх копії відповідають оригіналу (а.с. 17).
Згідно з п. 2 анкети-заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив і зобов'язується виконувати його умови.
Крім того як постає з п. 3 анкети-заяви відповідач підтвердив підписанням цього договору, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, він беззастережного погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до п. 5 анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив і засвідчив, що вся інформація та/або документи, надані ним банку в тому числі через мобільний додаток, є повною і достовірною у всі відношеннях, і він зобов'язується повідомляти банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше ніж через 3 банківські дні від настання таких змін.
Також у п. 6 анкети-заяви відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним її відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його даних згідно з Договором.
Крім того відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Згідно з п. 9 анкети-заяви позичальник підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку та просив, відповідно до п. 11, усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо. В даній анкеті-заяві є лише посилання на те, що ОСОБА_1 погоджується на зміну в односторонньому порядку банком розміру встановленого кредитного ліміту.
Таким чином, відповідач беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
До кредитного договору банк додав - Витяг з Умов та Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank від 24.11.2021 року, Чорна карта monobank без дати, паспорт споживчого кредиту Чорної карти monobank та таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 18-35 зворот).
АТ «Універсал Банк» було відкрито рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку чорна картка, що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 05.06.2024 (а.с. 80).
Із виписки про рух коштів по картці за період з 01.06.2019 року по 11.02.2024 року вбачається, що 01.06.2019 року на картку відповідача було встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000,00 грн., а станом на 11.02.2024 року кредитний ліміт становив 70 000,00 грн. (а.с. 81 зворот-107). З цієї ж виписки постає, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався вказаною карткою, про що відображено відповідні операції, а саме: зняття готівкових коштів, розрахунок за товар з супермаркетах, кав'ярнях, магазинах, бістро, автозаправках, крім того, здійснював поповнення мобільного рахунку, поповнював власну картку, здійснював перекази, інші платежі тощо.
Із цієї виписки також вбачається, що баланс на початок періоду (кредитний ліміт) складає 20 000,00 грн. Баланс на кінець періоду складає - (мінус) 72 470,22 грн. Кредитний ліміт (станом на 11.02.2024 року) складає 70 000,00 грн. Загальна заборгованість складається з повністю використаного позичальником кредитного ліміту у сумі 70 000,00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 72 470,22 грн. Сума витрат за період складає - 1 299 328,68 грн., сума зарахувань за період складає - 1 156 858,46 грн., тобто загалом розмір заборгованості складає 142 470,22 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача.
Ліміт кредитування - це межі, у яких дозволено користуватися кредитними коштами, та засіб керування певними ризиками сторін. Встановлений кредитний ліміт не є сталою величиною та може змінюватись, як у бік збільшення, так й у бік зменшення.
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку та здійснювався ним на власний розсуд, виникла непогашена заборгованість.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 142 470,22 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надало копію анкети-заяви від 01.06.2019 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», за змістом якої відповідач виявляє бажання оформити платіжну банківську картку.
Вказана анкета-заява не містить умов про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, комісії та відповідальності за невиконання умов кредитування (пені та штрафів).
Долучені до позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», затверджених протоколом правління № 46 від 24.11.2021 року, якими передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом процентів, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначені права та обов'язки сторін договору надання банківських послуг - відповідачем не підписані.
Умови щодо чорної картки «monobank», надані позивачем до позовної заяви не містять дати їх затвердження (а.с. 31).
Заява позичальника містить текст про ознайомлення та погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані суду Умови та правила надання банківських послуг погоджено споживачем.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Звідси з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути; укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача змінювалися АТ «Універсал Банк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Із змісту позовної заяви вбачається, що Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 142 470,22 грн., що виникла станом на 11.02.2024 року.
Разом з тим, із наданого банком розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів по картці від 05.06.2024 року вбачається, що Банком нараховувалися проценти за користування кредитними коштами.
Судом було встановлено, що після звернення позивача до суду, відповідач протягом квітня-травня 2024 року здійснив часткове погашення боргу на суму 10 250,00 грн., даний факт підтверджується випискою про рух коштів по картці від 27.05.2024 року (а.с. 60-62).
Із наданої банком відповідачу виписки про рух коштів по картці від 27.05.2024 року, за період з 01.08.2021 року по 27.05.2024 року, простежується, що банком були зараховані сплачені відповідачем кошти у розмірі 10 250,00 грн.
Так, з виписки вбачається, що баланс на кінець періоду складає - (мінус) 65 248,22 грн. Кредитний ліміт (станом на 27.05.2024 року) складає 70 000,00 грн. Загальна заборгованість, станом на 27.05.2024 року, становить - 135 248,22 грн.
Крім того, з виписки по картці, наданої відповідачем також постає, що Банком відповідачу ОСОБА_1 нараховувалися проценти за користування кредитними коштами.
Таким чином, з метою встановлення судом розміру заборгованості за поточним тілом кредиту, який є предметом позову, необхідно встановити обґрунтованість нарахувань позивачем процентів за користування кредитними коштами.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Суд вбачає, що позивачем нараховувалися проценти за користування кредитом, які не були передбачені умовами договору від 01.06.2019 року, яким є анкета-заява відповідача, та які потім списувалися позивачем за рахунок тіла кредиту.
Водночас, з матеріалів справи постає, що відповідач активно користувався кредитними коштами в межах кредитного ліміту у 70 000,00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), що підтверджується випискою по рахунку, наданою позивачем.
Безпосередньо укладений між сторонами договір від 01.06.2019 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті у повному обсязі, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично невиплаченої суми отриманих кредитних коштів.
З виписки по особовому рахунку АТ «Універсал Банк» (рух коштів по картці) вбачається, що позивачем були нараховані відповідачу проценти за користування кредитом, які за підрахунком суду, складають - 54 884,73 грн., та які Банк автоматично списував з рахунку відповідача.
Оскільки, позивачем не надані докази того, що при укладанні кредитного договору сторони погодили його умови по сплаті процентів за користування кредитом, то нараховані ним проценти, які були неправомірно включені до тіла кредиту та автоматично списані з рахунку відповідача у сумі 54 884,73 грн., необхідно вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту.
Крім того, з виписки, наданої відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що позивач 04.04.2024 року здійснив нарахування відповідачу судових витрат у розмірі 3028,00 грн., які також були автоматично списані з рахунку відповідача з тіла кредиту (а.с. 60-62).
Отже, слід вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту неправомірно включені до нього та автоматично списані з рахунку відповідача судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 74 307,49 грн. (142 470,22 - 54 884,73 - 10 250,00 - 3028,00), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. Отже, у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 68 162,73 грн. (142 470,22 - 74 307,49) позивачу слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтується. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
За наведених та встановлених обставинах і підставах суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з боржника суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 74 307,49 грн. В іншій частині позову, а саме в частині вимоги про стягнення боргу у розмірі грн. слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Судом позов було задоволено у розмірі 74 307,49 грн., що становить 52,16% від заявленого у 142 470,22 грн. Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог у розмірі 52,16%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1579,40 грн. (52,16% від 3028,00 грн.). При цьому позивачу необхідно відмовити у поверненні сплаченого судового збору у розмірі 1448,60 грн. (3028,00 грн. - 1579,40 грн.).
Сторони не заявляли про понесення ними інших удових витрат.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 634, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов АТ «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01 червня 2019 року, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 74307,49 грн., та кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1579,40 грн.
Відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 68162,73 грн. та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1448,60 грн.
Позивач: АТ «Універсал Банк», код за ЄДРПОУ: 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 23 грудня 2024 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (виготовлення).
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: