12 грудня 2024 рокуселище ПетровеСправа № 941/742/24
Провадження № 3/941/323/24
Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Шаєнко Ю. В.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Петрове Петрівського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи тим, що 07 червня 2024 року о 22 годині 44 хвилини в смт.Петрове Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Олексія Лисенка біля будинку №180, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, про що був складений інспектором поліції протокол про адміністративне правопорушення.
В судове засідання водій ОСОБА_1 не з'явився, письмовою заявою просив справу слухати без його участі, надав суду письмове пояснення, в якому вину свою не визнав, суду пояснив, що 07 червня 2024 року о 22 годині 44 хвилини в смт.Петрове Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Олексія Лисенка біля будинку №180 не керував автомобілем ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
В судовому засіданні захисник Вацюк М.В. підтримав доводи ОСОБА_1 , надавши суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.1 ст.130 КУпАП, суду пояснив, що за змістом ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Наявними у справі доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника Вацюка М.В., дослідивши матеріали справи, матеріали відеозапису, що був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, письмове клопотання захисника Вацюка М.В., оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові:
керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
передачі керування; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, ключовою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є те, що правопорушник має керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп'яніння. При цьому, відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Крім того, в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу».
Матеріали справи не містять жодного доказу, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху, а отже немає підтверджень вини ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до відеозаписів, що додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення №941/742/24, відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем, як взагалі 07.06.2024 року, так і станом на 22 годину 44 хвилини, як зазначено у протоколі. Перший по часу відеозапис IMG_1562 mp4 на DVD-диску 1 відтворює подію 07.06.2024 року з 22 години 44 хвилини 57 секунд до 22 години 45 хвилини 57 секунд, однак він не фіксує факту керування автомобілем ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Взагалі, в зазначений у протоколі час вчинення правопорушення, а саме: о 22 годині 44 хвилини 07.06.2024 року, наявний в матеріалах справи відеозапис не відтворює рух жодного транспортного транспорту, крім автомобіля з якого здійснювався відеозапис. Зазначений відеозапис, протягом всього часу його відтворення не підтверджує таких подій як рух автомобіля марки ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , факт його зупинки працівником поліції, факт керування зазначеним автомобілем громадянином ОСОБА_1 . Інші відео файли на DVD-диску 1 відсутні.
Наявні в матеріалах відеозаписи, що містяться на DVD-диску 2, а саме відеофайли 2024_0607_233537_0000000_00000_0036 та 2024_0607_234537_0000000_00000_0037 протягом всього часу їх відтворення не фіксують таких подій як рух автомобіля марки ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , факт його зупинки працівником поліції, факт керування зазначеним автомобілем громадянином ОСОБА_1 . Перший по часу відеозапис (2024_0607_233537_0000000_00000_0036) відтворює події з 23 години 35 хвилин 37 секунд по 23 годину 45 хвилин 36 секунд 07.06.2024 року, другий по часу відеозапис (2024_0607_234537_0000000_00000_0037) відтворює події з 23 години 45 хвилин 37 секунд по 23 годину 55 хвилин 37 секунд 07.06.2024 року.
Отже, зазначені вище відео файли не підтверджують таких подій як рух автомобіля марки ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , факт його зупинки працівником поліції, факт керування зазначеним автомобілем громадянином ОСОБА_1 о 22 годині 44 хвилини 07.06.2024 року. Інші відео файли на DVD-диску 2 відсутні.
Зазначені обставини повністю спростовують об'єктивну сторону правопорушення зазначену в протоколі, а саме факт керування автомобілем та час вчинення правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Будь яких інших доказів, що підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в тому числі о 22 годині 44 хвилини 07.06.2024 року, матеріали справи не містять. Відповідно до відомостей зазначених в протоколі та наявних в матеріалах справи, поліцейський, який склав протокол, свідків для документування правопорушення не залучав.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, заява №3 6673/04).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, виходячи з наступного.
Протокол серії ААД №538391 про адміністративне правопорушення від 07.06.2024 року про вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є доказом вини ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №538391 від 07.06.2024 року, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення.
Частиною 1 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 року, заява №46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №538391 від 07.06.2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності. До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ, вважаю, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
Зазначене підтверджується наступним.
Відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі «до протоколу додаються» зазначено, що до протоколу додано «Направлення на огляд стану сп'яніння, відео зі службового реєстратора, відеофіксація велася на нагрудну боді-камеру №S700084, розписка», однак до матеріалів справи додано копію протоколу серії ААД №538391, що виготовляється шляхом копіювання при заповненні оригіналу протоколу, яка не містить у графі «до протоколу додаються» посилання на розписку. Зазначена обставина доводить те, що до оригіналу протоколу після його складання (виготовлення) було внесено додаткові відомості, які не містяться в копії протоколу, яка мала би бути вручена особі, яка притягується до відповідальності, що можна розцінювати як фальсифікація протоколу.
Протокол серії ААД №538391 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, складено в порушення вимог ст.256 КУпАП та розділуІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, а саме: в протоколі мається виправлення, а саме виправлення відомостей про номерний знак автомобіля.
Додане до протоколу направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складене о 23 годині 00 хвилин 07.06.2024 року не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки жодним доказом не підтверджується те, що, як записано у направленні, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, оскільки відео на підтвердження його відмови відсутнє у матеріалах справи, а свідки у справі не залучалися. Крім зазначеного, направлення підготовлено та підписано інспектором СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Щудяк Романом Костянтиновичем, а протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП серії ААД №538391 від 07.06.2024 року складено поліцейським СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капралом поліції Нестором Василем Ігоровичем, отже направлення складено та підписано не процесуальною особою у адміністративному провадженні, а будь-яких матеріалів щодо законної участі у справі лейтенанта поліції Шудяк Р.К. матеріали справи не містять.
Додані до матеріалів справи DVD-диски із відеозаписами не є належними та допустимими доказами у справі, з наступних підстав.
Відеофайли в доданих DVD-дисках не є послідовними. Відеозапис IMG_1562 mp4 на DVD-диску 1 відтворює подію 07.06.2024 року з 22 години 44 хвилини 57 секунд до 22 години 45 хвилин 57 секунд. Перший по часу відеозапис на DVD-диску 2 (2024_0607_233537_0000000_00000_0036) відтворює події з 23 години 35 хвилин 37 секунд по 23 годину 45 хвилин 36 секунд 07.06.2024 року, другий по часу відеозапис (2024_0607_234537_0000000_00000_0037) відтворює події з 23 години 45 хвилин 37 секунд по 23 годину 55 хвилин 37 секунд 07.06.2024 року. Отже з 22 години 45 хвилин 57 секунд до 23 години 35 хвилин 37 секунд, тобто протягом 50 хвилин 07.06.2024 року, відеозапис спілкування працівника поліції та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній.
Відповідно до відомостей зазначених у протоколі серії ААД №538391 від 07.06.2024 року складеному поліцейським СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капралом поліції Нестором Василем Ігоровичем, в графі «До протоколу додається» зазначено «Відеофіксація велася на нагрудну боді -камеру №S700084», однак відповідно до копії «Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації», що додана до матеріалів справи, поліцейський ОСОБА_2 боді-камеру 07.06.2024 року взагалі не отримував, а отже поліцейський надав недостовірну інформацію про прилад, яким велася відеофіксація.
Відповідно до відеофайлів, які знаходяться на долучених до справи DVD-дисках, відсутні будь-які відомості щодо технічного засобу, яким велася відеофіксація.
Додані відеофайли не мають їх ідентифікації, не підписані електронним підписом.
Додані до матеріалів справи копії Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації та Журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, відеозапису не посвідчені у встановленому законом порядку.
Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно Розділу ІІ Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:
1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;
2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті;
3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;
4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;
5) належне ведення відповідної документації.
Портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції.
Відповідно до пункту 3 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» у цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях: відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; карта пам'яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до Розділу II «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Доданий до матеріалів справи DVD-диск не містить, як і не містять інші матеріали справи, відомостей вид оригіналу носія, його назву та інвентарний чи номенклатурний номер, а зазначений диск не є видом компактного електронного носія інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації в розумінні «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. Але, працівником поліції не було доведено інформацію до особи на яку складався протокол, про технічний засіб (вид, інвентарний чи номенклатурний номер, інше), яким здійснюється відео фіксування правопорушення 28.10.2023 року, що унеможливлює ідентифікувати саме той технічний засіб, на який було здійснено запис фіксації правопорушення. На початку відеозапису поліцейський не назвав вид та номер технічного засобу, яким здійснювалася відеозйомка.
Таким чином, додані до справи відеоматеріали не є належними та допустимими доказами у справі оскільки піддаються сумніву.
Додана до матеріалів справи копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2339836 відносно ОСОБА_1 за порушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП, не є допустимим та належним доказом його вини у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.
Копія постанови не посвідчена належним чином, а саме, не зазначено дату посвідчення копії постанови, не зазначено посаду особи, яка його посвідчила, матеріали справи не містять доказів, що особа « ОСОБА_3 » має повноваження посвідчувати копії документів, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення ( ОСОБА_3 не є процесуальною особою у справі).
У доданій копії постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2339836 винесеної відносно ОСОБА_1 , зазначено: «07.06.2024 року о 23 годині 18 хвилин 58 секунд в смт.Петрове по вулиці Олексія Лисенка (Ворошилова), 180, ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з недостатньо освітленим номерним знаком, що не дало змоги визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, чим порушив п.2.9 «в» ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим. Стаття 121-3 ч.1». Отже з даної постанови вбачається, що після вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння о 22 годині 44 хвилини 07.06.2024 року, він через 34 хвилини під час складання адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, ще й керував автомобілем без належного освітлення номерного знаку. Зазначена постанова та викладена в ній обставина не тільки не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а повністю спростовують його.
За положеннями ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівому справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 07 червня 2024 року о 22 годині 44 хвилини керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння не надано, та особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не виконано вимоги ст.ст.251, 254, 256, 266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Вважаю, що доводи сторони захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є об'єктивними, а тому відповідно до вищевикладеного в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідно до ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
В притягненні до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 - відмовити, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя (підпис) Ю. В. Шаєнко