Справа № 404/1142/24
Номер провадження 2/404/318/24
18 грудня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Шевчук Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,-
Позивач, ОСОБА_1 у лютому 2024 року звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), починаючи стягувати від дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2024 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач навчається в Кропивницькому фаховому коледжі харчування та торгівлі, форма навчання - денна, державна, термін навчання з 01.09.2021 року по 30.06.2024 року. Позивач зазначає, що не має ніякого джерела доходів, при цьому потребує матеріальної допомоги для навчання та інших потреб життєвої необхідності. Оскільки відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, позивач вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.16).
Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов (вх. № 31699 від 25.07.2024 року) в якому останній зазначає, що на день подання позову дочці виповнилось 18 років. На час фактичного виконання судового рішення про стягнення аліментів 11.02.2024 року та день подачі, на утримання дочки залишалось 3772,00 грн. Вказує, що перебував у відпустці без збереження заробітної плати до червня 2024 року. При цьому, маючи нормальні стосунки з дочкою продовжував та продовжує в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу. Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, оскільки адвокат годину часу консультації, приділивши неповнолітній дитині, не звертає увагу на обмеження дієздатності дитини для укладання договору про надання професійної правничої допомоги вартістю в 7000,00 грн, жодного акценту на це не міститься ні в договорі про те, що даний договір укладається за відсутністю згоди одного з батьків. А відтак, просить відмовити у задоволенні позову (а.с.33-48).
В свою чергу, позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. № 32997 від 05.08.2024 року) в якому остання зазначає, що вона звернулась до адвоката з метою стягнення аліментів на своє утримання, оскільки весь час, коли відповідач сплачував матері позивача аліменти на її утримання до повноліття, він робив це тільки на виконання рішення суду, і ці виплати здійснювали невчасно. Зазначає, що на час свого повноліття вже навчалась на денній формі навчання, а тому не мала змоги працювати та сама себе забезпечувати. Всі дії з приводу укладання договору про надання професійної правничої допомоги здійснювала зі згоди матері з якою проживає. Крім того, зазначає, що оплата за надання послуг правничої допомоги нею була здійснена вже на момент її повноліття (а.с.49-51).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 серпня 2024 року витребувано з Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області інформацію про отримані доходи ОСОБА_2 (реєстраціний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в період з 12.02.2024 року по теперішній час. Судове засідання відкладено (а.с.61).
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач в судовому засіданні заперечував, зазначив, що добровільно надає матеріальну допомогу доньці.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 від 20.02.2006 року, виданого Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського обласного управління юстиції, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 315 (а.с. 4).
Згідно довідки № 1/24 від 09 лютого 2024 року, ОСОБА_1 дійсно навчається у Кропивницькому фаховому коледжі харчування та торгівлі на III курсі денної форми навчання за спеціальністю 071 «Облік і опадткування» за регіональним замовленням. Термін навчання з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2024 року (а.с. 9).
Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку (сина), які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою (сином) віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу Аналогічна правова позиція викладена в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
За приписами статті 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
В свою чергу частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, в розмірі, заявленому позивачем.
Доводи відповідача про те, що він сплачував аліменти добровільно судом не приймаються, так як ці суми сплачувались на виконання рішення суду про стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття, однак наразі інша підстава позову. І виконання цього рішення має відбуватися після набрання ним законної сили, що не позбавляє відповідача права з'ясувати призначення сплачених ним сум на стадії виконання даного рішення суду.
Пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійно правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 10.02.2024 року (а.с.24), розрахунок суми гонорару за надану правничу (правову) допомогу (а.с.25), та квитанція до прибуткового касового ордера № 23 від 30.04.2024 року про фактичну сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн (а.с.26).
Водночас, суд зазначає, що попри право сторін договору про надання професійної правничої допомоги визначати гонорар адвоката, суд не позбавлений права оцінити заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв їх належності, обґрунтованості та пропорційності, встановлених статтею 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням того, що справа не становить значної складності з огляду на предмет позову, одну заявлену позовну вимогу, кількість відповідачів (один), незначний обсяг доказів та обставин, які підлягали доказуванню, а тому суд, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною та підлягає зменшенню до 3000,00 грн.
Згідно частини першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, статтями 4, 7, 10, 11, 137, 141, 263-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в розмірі ? частки заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 13 лютого 2024 року, і до закінчення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, тобто до 30 червня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 23.12.2024 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда