Справа № 390/2291/24
Провадження № 3/390/1041/24
"17" грудня 2024 р.Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
о 22 год. 46 хв. 05 жовтня 2024 року у Кропивницькому районі, в с. Созонівка, по вул. Польова, б.2, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21140, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у найближчому медичному закладі відмовився. Правопорушення скоєне повторно протягом року .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.
В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N 3236/03).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 143876 від 05.10.2024; постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.05.2024 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; довідки, в яких зазначено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія не отримував, автомобіль належить ОСОБА_2 ; відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції.
Відповідно до вимог п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Враховуючи викладене, оцінюючи належні та допустимі докази у їх сукупності, суд вважає, що своїм діянням ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В Постанові пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
До матеріалів справи долучено довідку, згідно з якою транспортний засіб, на якому було скоєне правопорушення, не є приватною власністю порушника, а тому стягнення у виді конфіскації транспортного засобу застосувати неможливо.
Також, із довідки інспектора поліції вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тому позбавити його права, якого у нього немає, не можна.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, суд вважає за доцільне застосувати стягнення у виді штрафу, проте, оскільки ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 1, 30, 33, 36, 283-285 КУпАП, на підставі ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. на користь держави..
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.О.Квітка