вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"18" грудня 2024 р. Справа № 370/3645/24
Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки,
17.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки.
Одночасно з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення вказаного позову, в обґрунтування якої вказав, що він звернувся до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати недійсним односторонній правочин ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:03:003:0130, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 624983832227, а також земельної ділянки з кадастровим мером 3222784200:03:003:0126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117221932227, здійснений у формі заяви про розподіл земельних ділянок від 29.06.2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболевим Д.В. за реєстровим № 376.
Крім цього Позивач просить скасувати державну реєстрацію за Відповідачем права власності на новоутворені в результаті поділу чотири земельні ділянки, скасувати реєстрацію цих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, які існували до поділу.
Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:003:0130 та 3222784200:03:003:0126 були придбані сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі за особисті грошові кошти Позивача. На даний час спір про поділ майна подружжя вирішується в судовому порядку. До моменту визнання земельних ділянок особистою приватною власністю Позивача, на них поширюється презумпція спільної сумісної власності подружжя.
Відповідачем, в порушення прав Позивача та без його згоди, було здійснено розподіл вищезазначених земельних ділянок, в результаті чого утворилися чотири земельні ділянки:
-3222784200:03:003:0006, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
-3222784200:03:003:0007, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
-3222784200:03:003:0008, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
-3222784200:03:003:0009, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстроване за Відповідачем.
На вказаних земельних ділянках також знаходяться будівлі та споруди, не введені в експлуатацію, питання про поділ яких також вирішується в судовому порядку у справі № 370/2699/23.
Крім цього Відповідач вчиняє протиправні перешкоди Позивачу у користуванні належними йому земельними ділянками та будівлями і спорудами, які Позивач зводив на них.
Відповідач разом не відомою Позивачу особою, проникли до будинку, розміщеного на території спірних земельних ділянок, після чого з будинку зникло деяке належне позивачу рухоме майно.
Таким чином, Відповідач, знаючи про те, що судом вирішується спір про поділ майна подружжя, самовільно розпорядилась земельними ділянками, набутими сторонами у шлюбі, здійснивши їх поділ, з метою заволодіння об'єктами нерухомого майна, які знаходяться на таких ділянках, та мають більшу вартість.
Зазначені дії Відповідача свідчать про намір привласнити собі нерухоме майно, яке є особистою приватною власністю Позивача (в будь-якому випадку воно було придбане в шлюбі і Відповідач не має права ним розпоряджатись одноосібно). На даний момент Відповідач має можливість вільно розпорядитись новоутвореними земельними ділянками, оскільки у зареєстрованому шлюбі вона більше не перебуває, право власності на землі зареєстроване за нею особисто і, відповідно, згоди другого подружжя на вчинення будь-яких правочинів в неї ніхто запитувати не буде.
Оскільки на земельних ділянках знаходяться також будівлі і споруди, які не введені в експлуатацію, а тому право власності на них за жодною особою не зареєстроване, враховуючи дії, які вчиняє Відповідач, вона також матиме можливість безперешкодно відчужувати і це майно також.
На даний момент Відповідачу також ніщо не заважає повторно змінити конфігурацію зазначених земельних ділянок, здійснити їх новий поділ або об'єднання, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Позивач вважає, що у даному випадку необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки, утворені в результаті поділу.
Невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому потягнути за собою зловживання процесуальними правами та неможливість виконання судового рішення, оскільки Відповідач, має можливість відчужувати належне їй майно та розпоряджатися ним у інший спосіб на власний розсуд з метою перешкодити виконанню імовірного рішення суду на користь Позивача.
Невжиття заходів забезпечення позову зробить неефективним подальший захист прав Позивача, оскільки у випадку, якщо належне Позивачу майно буде відчужене на користь третіх осіб, Позивач в майбутньому, навіть у випадку задоволення його позовних вимог, змушений буде звертатись до суду з новими позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння або іншими позовами, спрямованими на захист його права власності.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Тому позивач просив суд: накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами:
3222784200:03:003:0006, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
3222784200:03:003:0007, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
3222784200:03:003:0008, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
3222784200:03:003:0009, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
Дослідивши письмові матеріали справи, необхідні для розгляду заяви про забезпечення позову, суд вважає необхідним заяву задовольнити, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки, в якому просив: визнати недійсним односторонній правочин ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:03:003:0130, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 624983832227, а також земельної ділянки з кадастровим мером 3222784200:03:003:0126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117221932227, здійснений у формі заяви про розподіл земельних ділянок від 29.06.2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболевим Д.В. за реєстровим № 376.
Крім цього Позивач просить скасувати державну реєстрацію за Відповідачем права власності на новоутворені в результаті поділу чотири земельні ділянки, скасувати реєстрацію цих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, які існували до поділу.
Відповідачем було здійснено розподіл вищезазначених земельних ділянок, в результаті чого утворилися чотири земельні ділянки:
-3222784200:03:003:0006, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
-3222784200:03:003:0007, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
-3222784200:03:003:0008, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
-3222784200:03:003:0009, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстроване за Відповідачем.
Також, в провадженні Макарівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 370/2699/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно.
Тому з метою не допущення виникнення труднощів у виконанні в майбутньому рішення суду у даній справі, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі є доцільним.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Позивачем у повному обсязі доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення його позову.
В контексті означеного слід звернути увагу на те, що одним із завдань цивільного судочинства у відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.
При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування такого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, адже не перешкоджає користуванню земельними ділянками, на які просить накласти арешт позивач.
Невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист та поновлення прав позивача, у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення таких прав, оскільки на даний час відповідач може розпорядитись свої майном, що утруднить виконання рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Підстав, які б визначали необхідність обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-154, 157, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі - задовольнити.
Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами:
3222784200:03:003:0006, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
3222784200:03:003:0007, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
3222784200:03:003:0008, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
3222784200:03:003:0009, загальною площею 0,0485 га, розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, Бишівська сільська територіальна громада, Лишнянська сільська рада.
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.
Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України до Київського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Реквізити сторін:
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.В. Білоцька