справа № 361/2819/24
провадження № 2/361/3284/24
23.12.2024
(Заочне)
Іменем України
23 грудня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції позивача.
У вересні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог зазначається, що 06 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 3161753, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20 000 грн., строком на 30 днів, тобто до 05.06.2021, та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 5 250, 00 грн., які нараховуються за ставкою у розмірі 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
13.09.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали Договір про відступлення прав вимоги № 07Т, відповідно до умов якого на користь позивача відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 3161753 від 06 травня 2021 року.
Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом. Однак, у порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала, тому має заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» в загальному розмірі 66 007, 73 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 43 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 46 037, 73 грн., заборгованість за комісійними винагородами у розмірі 1 540 грн.
З огляду на викладене, ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у загальному розмірі 66 007, 73 грн., судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за адресою її реєстрації, до суду повернувся конверт із поштовою відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення.
Обставини справи, що встановлені судом.
06 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит № 3161753, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.1.2 договору сума кредиту становить 20 000 грн.
Згідно платіжного доручення № 45635109 від 07.05.2021, на виконання умов кредитного договору, ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 20 000 грн. (а.с. 62).
У п. 1.3 передбачено, що кредит надається строком на 30 днів, з 06.05.2021.
Згідно п. 1.4 договору термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 05.06.2021.
У п. п. 1.5.2 та 1.6 договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом становлять 5 250 грн., які нараховуються за ставкою у розмірі 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, та визначили стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом - 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
За умовами п. 2.2.1 у випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3.догвору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору.
Відповідно до п. 2.2.3 договору після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
У п. 2.3 сторони договору погодили умови пролонгації дії договору.
Згідно п. 2.3.1.2 позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
У Додатку № 1 до зазначеного вище кредитного договору сторони встановили графік платежів, а також визначили загальну вартість кредиту у розмірі 26 790 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали 13 вересня 2021 року Договір про відступлення прав вимоги № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов'язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Витягу з Додатку до Договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, на користь ТОВ «Діджи Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вищевказаним Договором про споживчий кредит № 3161753 від 06 травня 2021 року.
З наданого позивачем Розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 умови договірних зобов'язань не виконала, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 66 007, 73 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 43 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 46 037, 73 грн., заборгованість за комісійними винагородами у розмірі 1 540 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 уклала вищезазначений договір, за умовами якого отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вищевказаний Договір про споживчий кредит № 3417624 від 07 квітня 2021 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, дослідивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 сума заборгованості за договором про споживчий кредит № 3161753 від 06.05.2021 не сплачена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, задоволення у повному обсязі та стягнення із відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 66 007, 73 гривень.
Щодо судових витрат
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 9498-6829-9195-5433 від 22 березня 2024 року.
Крім того, позивачу надавалася правова допомога АБ «Анастасії Міньковської» на підставі Договору № 42649746 про надання правової допомоги. Згідно Детального опису робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 вартість наданих послуг становить 6 000 грн.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 273, 274, 280-283, 352 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3161753 від 06 травня 2021 року у розмірі 66 007 (шістдесят шість тисяч сім) гривень 73 копійки, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ - 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112.
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код ЄДРПОУ - 40484607, адреса місцезнаходження: вул. Багговутівська, буд. 17-21, м. Київ, 04107.
Суддя Наталія ПЕТРИШИН