Справа № 344/22654/24
Провадження № 1-кс/344/8940/24
23 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Окружної прокуратури м.Івано-Франківська ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024091010003109 від 16.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України
Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12024091010003109 від 16.12.2024за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 грудня 2024 року приблизно о 16 годині в м. Івано-Франківську по вул. Вагилевича, білябудинку № 6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видала працівникам поліції зіп-пакет із білою порошкоподібною речовиною зовні схожою на наркотичну речовину, а саме амфетамін, що відноситься до великих розмірів.
16 грудня 2024 року в ході проведення огляду місця події за адресою м. Івано-Франківську по вул. Вагилевича, біля будинку № 6, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно надала працівникам поліції свій мобільний телефон «Iphone 11» фіолетового кольору, всередині із сім-картою НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , та товарну накладну №59001281238213 від 15.12.2024 року, які вилучено.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила розгляд клопотання здійснювати без її участі.
Володілець (власник) майна в судове засідання не з»явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб..
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 16 грудня 2024 року в ході проведення огляду місця події за адресою м. Івано-Франківську по вул. Вагилевича, біля будинку № 6, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно надала працівникам поліції свій мобільний телефон «Iphone 11» фіолетового кольору, всередині із сім-картою НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , та товарну накладну №59001281238213 від 15.12.2024 року, які вилучено.
17.12.2024 року постановою слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області вилучені речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024091010003109 від 16.12.2024.
Отже, беручи до уваги вищенаведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 16.12.2024 року в ході огляду місця події за адресою м. Івано-Франківську по вул. Вагилевича, біля будинку № 6, а саме на мобільний телефон «Iphone 11» фіолетового кольору, всередині із сім-картою НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , та товарну накладну №59001281238213 від 15.12.2024.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1