Справа № 210/6297/24
Провадження № 1-в/210/1029/24
іменем України
20 грудня 2024 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сільченко В.Є.
секретаря судового засідання Козіної В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_1 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заява засудженого ОСОБА_1 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації Лавренко В. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор Петров В.І. вважав заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.08.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 186, ст. 128, ч.3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання: за ч.1 ст. 186 КК України, у виді 3 років позбавлення волі; за ст. 128 КК України, у виді 1 року позбавлення волі; за ч.3 ст. 185 КК України, у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 3 роки. Згідно ст. 76 КК України, зобов'язано засудженого ОСОБА_1 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації. В строк відбуття призначеного покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_1 під вартою, з 29.01.2022 року по 31.08.2022 року.
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.08.2023 року ОСОБА_1 визнано винними у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 122 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на два роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання ОСОБА_1 , за попереднім вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.08.2022 року (справа № 208/1597/22), та остаточно до відбуття покарання за сукупністю вироків, призначено ОСОБА_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років і 6 (шість) місяців. Обраховувати строк відбуття покарання ОСОБА_1 , за даним вироком, з часу його затримання, а саме з 14 березня 2023 року о 14.45 годині. Зарахувавши у строк відбуття покарання, ОСОБА_1 , його строк перебування під вартою, з 29.01.2022 року по 31.08.2022 року, зарахований за Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.08.2022 року (справа № 208/1597/22). ОСОБА_1 , за даним вироком, зарахувати йому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з часу його затримання, і по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.08.2022 року встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 186 КК України, за епізодом 08.11.2021 року; за ст. 128 КК України, за епізодом 08.11.2021 року; та за ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодами: 27.01.2022 року, сума матеріального збитку складає 5449,34 гривень; 28.01.2022 року, сума матеріального збитку складає 6618,01 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2022 на рівні 2481,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2022 рік, становить 1135,00 грн (2481,00 грн *50% = 1240,50 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2022 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2481,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Відтак, під час розгляду було встановлено, що вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.08.2022 року ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодом 27.01.2022 року спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 5449,34 гривень, за епізодом 28.01.2022 року спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 2128,26 гривень, кожна з яких перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння за кожним епізодом є кримінально караним.
Крім того, вказаним вище вироком ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 186, ст. 128 КК України, які не підпадають під дію Закону № 3886?IX.
Крім того, за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.08.2023 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 122 КК України, яка не підпадає під дію Закону № 3886?IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_1 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: В. Є. Сільченко