Справа № 210/5227/24
Провадження № 1-в/210/697/24
іменем України
20 грудня 2024 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сільченко В.Є.
секретаря судового засідання Козіної В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_1 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заява засудженого ОСОБА_1 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації Лавренко В. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор Петров В.І. вважав заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Кам'янського районного суду Черкаської області від 02.03.2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначено покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого покарання призначено ОСОБА_1 до відбування 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.
05.10.2022 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України приєднано частково до призначеного покарання частину невідбутого покарання за вироком Кам'янського районного суду Черкаської області від 02.03.2021 року, та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 5 (п'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання у порядку виконання вироку.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Кам'янського районного суду Черкаської області від 02.03.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст. 185 КК України за епізодом 10.10.2020 року, сума матеріального збитку складає 23039,73 гривень, та за ч.2 ст. 289 КК України за епізодом 10.10.2020 року.
З вироку Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст. 190 КК України за діяння вчинене на початку квітня 2022 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), сума матеріального збитку складає 1700,00 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2020 на рівні 2102,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2020 рік, становить 1051,00 грн (2102,00 грн *50% = 1051,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2020 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2102,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2022 на рівні 2481,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2022 рік, становить 1135,00 грн (2481,00 грн *50% = 1240,50 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2022 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2481,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Відтак, за вироком Кам'янського районного суду Черкаської області від 02.03.2021 року ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 23039,73 гривень, що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння є кримінально караним.
Крім того, вказаним вище вироком ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст. 289 КК України, яка не підпадає під дію Закону № 3886?IX.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_1 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Кам'янського районного суду Черкаської області від 02.03.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання 3 (три) роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого покарання призначено ОСОБА_1 до відбування 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: В. Є. Сільченко