Справа № 173/3583/24
Провадження №1-кс/173/699/2024
про відвід судді
20 грудня 2024 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржниці ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 16.08.2024, -
19 грудня 2024 року скаржниця ОСОБА_3 звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 16.08.2024 на підставі ст. 75 КПК України.
Відвід слідчому судді обґрунтувала тим, що колишнім чоловіком їй були спричинені тілесні ушкодження, у зв'язку з чим стосовно нього відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, яке 16.08.2024 закрито дізнавачем. Зі скаргою на вказану постанову про закриття кримінального провадження вона звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області. Слідчим суддею з розгляду вказаної скарги призначено суддю ОСОБА_5 . Вважає, що суддя ОСОБА_5 не може брати участь в розгляді її скарги, оскільки вона раніше розглядала цивільну справу 173/2303/23 за позовом її колишнього чоловіка про визнання права спільної часткової власності в якій вона була відповідачем. У зв'язку з чим, вважає, що в діях слідчого судді ОСОБА_5 наявні обставини, які викликають сумнів у її неупередженості.
Від судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 надійшла заява в якій вона просила розглянути заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді без її участі. Вважає, що існують підстави для задоволення зазначеної заяви у зв'язку з тим, що нею, як суддею дійсно розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права спільної часткової власності. Предметом розгляду справи був спір щодо користування спільною квартирою, який привів до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 підтримала доводи своєї заяви. Пояснила, що зверталась до суду перший раз з заявою про розірвання шлюбу, оскільки чоловік дебоширив, бив речі, ображав її. В свою чергу чоловік подав на розділ майна, а саме квартири. Вказану справу розглядала суддя ОСОБА_5 , з її рішенням не погодилась та оскаржила в апеляційному порядку. Колишній чоловік - співвласник квартири продовжує вчиняти неправомірні дії по відношенню до її майна, а саме одежі та речей побуту, зламує замки, забрав її грошові кошти. Нещодавно побив її та вона викликала працівників поліції. Кримінальне провадження зареєстрували, але потім закрили. Вказану постанову оскаржує, але вбачає упередженість судді ОСОБА_5 , яка полягає в наступному. Під час попереднього судового розгляду з приводу розподілу майна суддя ОСОБА_5 , на її думку, не бажала її слухати стільки, скільки цього хотіла вона та зупиняла її.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволення відводу. Зазначив на його необґрунтованості, оскільки прийняття суддею рішення по цивільній справі не свідчить про її упередженість під час розгляду поставленого скаржницею питання, а доводи скаржниці лише зводяться до незгоди з рішенням суду по цивільній справі. Звернув увагу суду, що за скаргою ОСОБА_3 розгляд справи слідчим суддею ОСОБА_5 не розпочався.
Вислухавши думку учасників провадження доходжу висновку, що заявлений відвід є необґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від 28.10.1998 вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, за наявності до того підстав, повинен заявляти самовідвід.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
В ухвалі від 01.07.2022 (справа № 369/2874/20), Верховний Суд вказав, що оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, суд повинен встановити, чи існують будь-які підстави стверджувати, що суддя має та виявляє особисту упередженість під час розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Відповідно до норм ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 КПК України, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'активним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності( зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Упередженістю слід вважати наявність факторів, які у об'єктивного спостерігача створюють враження про існування у конкретної особи наперед сформованої думки щодо певних подій, їх розвитку та наслідків.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.43).
Заявлений відвід зводиться до незгоди із процесуальними діями та рішеннями судді які були прийняті суддею ОСОБА_5 по цивільній справі, та припущень заявника щодо її упередженості, однак не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_5 , що передбачені зазначеною вище нормою КПК України.
Слід зазначити, що головуючий суддя під час розгляду справи може зупинити промовця, якщо він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за визначені судом межі часу для викладення власної позиції. Разом з цим, незгода з прийнятими рішеннями, відповідно до чинного КПК України не може бути підставою для відводу судді, або свідчити про її особисту заінтересованість в результатах провадження, викликати сумнів у їх неупередженості.
Суддя звертає увагу, що навіть при розгляді вказаної заяви скаржниці ОСОБА_3 неодноразово зроблені зауваження щодо необхідності надавати пояснення саме по суті предмету заяви, а не умов подальшого проживання в одній квартирі з колишнім чоловіком, що не є предметом судового розгляду.
Таким чином, обставини, які б давали підстави для сумніву у неупередженості суді ОСОБА_5 які б могли бути підставою для її відводу відсутні. Скаржницею не доведено, що суддя має та виявляє особисту упередженість під час розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Враховуючи наведене, заява про відвід судді ОСОБА_5 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.75, 81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 16.08.2024 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: