Справа № 381/5045/24
Провадження № 2/369/8800/24
(про залишення позовної заяви без руху)
02.12.2024 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І. А., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28.10.2024 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2024 року позовну заяву матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
25.11.2024 року цивільна справа надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Козак І. А.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною позовною заявою до суду, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За загальним правилом, як передбачено ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач, при зверненні до суду зазначила адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 , та адресу його проживання: АДРЕСА_2 . Довідки про взяття відповідача на облік ВПО та фактичне проживання на території Києво-Святошинського районного суду Київської області не надано.
Разом з тим, звертаючись із вищевказаним позовом до суду, позивачкою ОСОБА_1 , зазначено адресу її реєстрації та адресу її місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідно до відповіді на запит Фастівського міськрайонного суду Київської області з Єдиного державного демографічного реєстру № 875350 від 30.10.2024 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву відповідно до ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2024 року позовну заяву передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області, позивачу, з урахуванням положень ст. 28 ЦПК України, необхідно надати відповідні докази проживання дитини разом з нею за однією адресою.
Юридичний аналіз правових позицій Верховного Суду передбачає достатнім для доведення факту проживання дитини з матір'ю/батьком подання стороною у справі одного з таких доказів, як, наприклад, витяг з реєстру територіальної громади про місце реєстрації, довідка, видана органом місцевого самоврядування через центр надання адміністративних послуг за місцем проживання, витяг про місце проживання у порталі «Дія», акт обстеження факту проживання, складеним посадовою особою органу місцевого самоврядування та сусідами, довідка (інформаційна картка) про склад сім'ї та інше.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Разом з тим, позивачкою не надано доказів надсилання відповідачу позовної заяви з додатками. Враховуючи викладене позивачу необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позову із додатками.
Враховуючи викладене, вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження по справі та позивачу необхідно усунути недоліки зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Козак